Метод сугестивної терапії у реабілітації хворих з ішемічною хворобою серця та інфаркту міокарда

Автор(и)

  • Мирослава Гасюк кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та клінічної психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ. ORCID: 0000-0002-6277-7726 ResearcherID: D-6151-2019 http://orcid.org/0000-0002-6277-7726
  • Роксолана Нестерак кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини №2 та медсестринства Івано-Франківського національного медичного університету, м. Івано-Франківськ. ORCID: 0000-0002-4062-0939 ResearcherID: D-5995-2019 http://orcid.org/0000-0002-4062-0939

DOI:

https://doi.org/10.35774/pis2019.01.101

Ключові слова:

ішемічна хвороба, психоемоційний стан хворого, психологічна реабілітація, сугестивна терапія, метод вербальних сугестій

Анотація

Сучасна медична практика в Україні все частіше використовує незаперечний потенціал психології у реабілітації соматичних хворих. У статті вивчається важлива для сучасної кардіології та реабілітаційної психології проблема підвищення якості психосоматичного відновлення хворих з ішемічною  хворобою серця. Висунуто припущення, що здатність хворого керувати емоціями, досягати стану комфортної релаксації та усвідомлення можливості самому контролювати хоча б окремі процеси є важливим чинником покращення реабілітаційного процесу. Пропонується використання сугестивної терапії, а саме методу вербальних сугестій, для досягнення хворим стану комфортної релаксації і сприйняття себе через вербальні і невербальні лікувальні сугестії (навіювання). Описано досвід використання вказаного методу в клінічному відділенні; показано, що його ефективність багато в чому залежатиме від співпраці лікаря-кардіолога та психолога названого відділення. Деталізовано методику і процедуру застосування сугестивного впливу на вибірці хворих (135 осіб) з гострим коронарним синдромом, де водночас обґрунтовано дієвість структурованого музичного супроводу, а також окреслено ті акценти навіювання, які може забезпечити використання музики: розслаблення тіла і розосередження уваги, зміна емоційного фону на етапі підготовки клієнта до проведення сугестії, підсилення ефекту сугестивного навіювання – на етапі глибокого розслаблення тіла, насичення енергією, настроєм та позитивними емоціями – при виході з розслабленого стану. Прояснено вибір акустичних параметрів музичного супроводу,  що покликаний підкреслити голос психолога та супроводжувати перехід від однієї вправи до іншої. Презентовано орієнтовний авторський текст сугестивного навіювання, що скомпонований у трьох вправах (“релаксація”, “оздоровлення”, “повернення до життя”). Репрезентовано результати сугестивного впливу, зміну суб’єктивних і об’єктивних показників стану хворих з гострим коронарним синдромом. Доведено, що завдяки навіюванню, тобто за допомогою праці психолога, досягається стан комфортної релаксації клієнта, зокрема позитивні зміни у його самопочутті та емоційному стані. Апробований метод забезпечує зменшення ситуативної тривожності, уможливлює релаксацію, відновлення та покращення емоційного фону здоров’я у цілому. Завдяки сугестії хворі навчаються керувати своїм тілом, через що підвищується довіра до себе, отримується надія на покращення здоров’я і, як наслідок, відбувається покращення об’єктивних кардіологічних показників. У підсумку висновується, що методи сугестивної терапії є доступними у впровадженні в кардіологічних відділеннях, дієвими для підвищення якості реабілітації хворих цієї категорії. Отож емпірично встановлено, що сугестивна терапія потребує подальшого впровадження у лікувальних закладах, особливо коли психологічний супровід реабілітації забезпечується професійним  психологом.

Посилання

Ахмедов Г.І., Вітенко І.С., Гаванко В.Л., Несен О.О. Гіпносугестивна психотерапія: монографія. Харків : НУЦІО “КримАрт”, 2000. 332с.

Березуцкий В.И., Березуцкая М.С. Возможности музыкальной терапии в лечении артериальной гипертензии. Український кардіологічний журнал. 2017. № 5. С. 105-109.

Блінов О. А. Нормалізація сну за допомогою прийомів самонавіювання. Український бальнеологічний журнал. 2009. №3,4. С. 19–21.

Гасюк М.Б., Нестерак Р.В. Значення навчання та психологічного супроводу хворих на ІХС на етапах реабілітації та відновного лікування. International research and practice conference. Innovative technology in medicine: experience of Poland and Ukraine. Lublin. 2017. April 28-29. С.190-192.

Гасюк Мирослава. Етапи психологічного супроводу хворого у кардіологічному відділенні. International Research and Practice Conference “Modern Methods, Innovations and Operational Experience in the Field of Psychology and Pedagogist”. Republic of Poland Lublin. 2017. October 20-21. P. 215-219.

Гордиевский А.Ю., Гордиевская Н.А Стабилизация когнитивных и психофизиологических процессов в результате занятий аутогенной тренировкой. Самарский научный вестник. 2014. № 2(7). С 21-23.

Довженко Т. В., Семиглазова М. В., Краснов В. Н. Расстройства тревожно-депрессивного спектра и синдром кардиальной боли при сердечно-сосудистых заболеваниях (клинико-психопатологические аспекты). Социальная и клиническая психиатрия. 2011. Т. 21. №4. С.5-13.

Лобзин В.С., Решетников М.М. Аутогенная тренировка: Справочное пособие для врачей. Ленинград : Медицина. 1986. 280 с.

Малкина-Пых И. Г. Психосоматика: Справочник практического психолога. Москва : Изд-во Эксмо, 2005. 992 с.

Михайлов Б. В., Сердюк А. И., Федосеев В. А. Психотерапия в общесоматической медицине: Клиническое руководство / под ред. Б.В.Михайлова. Харьков : Прапор. 2002. 128 с.

Нестерак Р В., Гасюк М.Б., Вакалюк І.П. Програма психологічної реабілітації кардіологічних хворих шляхом оптимізації внутрішньої картини здоров’я. Авторське право на твір № 75681, зареєстроване 29.12 2017.

Пушкарев Г.С., Кузнецов В.А., Ярославская Е.И., Криночкин Д.В., Бессонов И.С. Клиническая характеристика больных ишемической болезнью сердца с типом личности D, подвергшихся чрескожным коронарным вмешательствам. Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2015. 14 (3). С. 25-29. https://doi.org/10.15829/1728-8800-2015-3-25-29

Beutel M.E., Wiltink J., Till Y., Wild P.S., Munzel T., Ojeda F.M., Zeller T., Schnabel R.B., Lackner K., Blettner M., Zwiener I., Michal M. Тип личности D как маркер риска сердечно-сосудистой патологии среди населения: результаты Центра исследования здоровья Гуттенберга. (расширенный реферат). Психические расстройства в общей медицине. 2013. №3. С. 58–64.

Denollet J. DS14: standard assessment of negative affectivity, social inhibition, and Type D personality. Psychosom. Med. 2005. Vol. 67: P. 89–97. https://www.tilburguniversity.edu/upload/72798a0a-2696-4145-b2f89d1c392e3516_DS14.Psychosom%20Med%202005.pdf

Bush D.E., Ziegelstein R.C., Patel U.V. et al. Post-myocardial infarction depression. Evidence Report. Technology Assessment №123. AHRQ Publication №05-Е018-2. Rockville, MD: Agency for Healthcare Research and Quality, 2005.

Carney R.M., Freedland K.E., Veith R.C. Depression, the autonomic nervous system, and coronary heart disease. Psychosom Med. 2005. Vol. 67, Suppl. 1. P. 29–33.

Perimutter J.B., Frishman W.H., Feinstein R.E. Major depression as risk factor for cardiovascular disease: therapeutic implications. Heart Dis. 2000. Vol. 2. P. 75–82.

Shapiro C.M. Depression and vital exhaustion before and after myocardial infarction. J. Psychosom Res. 2005. Vol. 58. P. 391–392.

Von Kanel R., Mills P.J., Fainman C. et al. Effects of psychological stress and psychiatric disorders on blood coagulation and fibrinolysis: a biobehavioral pathway to coronary artery disease? Psychosom Med. 2001. Vol. 63. P. 531–544.

Завантаження

Як цитувати

Гасюк, Мирослава, and Роксолана Нестерак. “Метод сугестивної терапії у реабілітації хворих з ішемічною хворобою серця та інфаркту міокарда”. Психологія і суспільство, no. 1, July 2019, pp. 101-8, https://doi.org/10.35774/pis2019.01.101.

Схожі статті

1-10 з 264

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.