АМБІВАЛЕНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН
Ключові слова:
амбівалентність, амбітендентність, амбівалентність депресивної особистості, амбівалентність істеричної особистості, амбівалентність нав’язливої особистості, амбівалентність шизоїдної особистості, агресія, дискордантна амбівалентність, дезінтеграціяАнотація
Теоретично обґрунтовується динамічний інтегральний психологічний конструкт амбівалентності та її види; аналізуються основні напрямки його дослідження; розкриваються психотерапевтичні способи зниження рівнів амбівалентності особистості.
Посилання
Айзенк Г. Ю. Структура личности / Пер. с англ. - СПб. : Ювента. М. : КСП+, 1999. - 469 с.
Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирования личности. - М. : МГУ, 1976. - 158 с.
Блейхер В. М., Крук И. В. Толковый словарь психиатрических терминов. Т. 1 . - Рн/Д : Феникс, 1996. - 480 с.
Врублевский В., Хорошковский В. Український шлях. - К. : Демократична Україна, 1997. - 179 с.
Ганнушкин П. Б. Клиника психопатий. Их статика, динамика, систематика. - М., 1933. - С. 15-50.
Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. - СПб. : Питер Пресс, 2000. - 512 с.
Лекторский В. А. О толерантности, плюрализме и критицизме // Философия, наука, цивилизация / Отв. ред. В.В. Казю-тинский. - М. : Эдиториал УРСС, 1999. - С. 284-293.
Магомед-Эминов М. Ш. Трансформация личности. - М. : Психоаналитическая Ассоциация, 1998. - 496 с.
Михеева И. Н. Амбивалентность личности : Морально-психологический аспект. - М. : Наука, 1991. - 128 с.
Моргун В. Психоаналіз і багатовимір-ність особистості // Психологія і суспільство. - 2000. - №2. - С. 57-65.
Нюнберг Г. Принципы психоанализа и их применение к лечению неврозов: Московский ин-т общегуманитарных исследований. - М : Изд-во ЭК СМО-Пресс, 1999. -361 с.
Перлз Ф., Хеффермен Р., Гудмэн П. Опыты психологии самопознания. - М. : Гиль-Эстель, 1993. - 239 с.
Реан A. A. Психология изучения личности : Учеб. пособие. - СПб. : Изд-во Михайлова, 1999. - 288 с
Риман Ф. Основные формы страха / Пер. с нем. - М. : Алетейа, 1998. - 336 с.
Роджерс К. Р. Консультирование и психотерапия. Новейшие подходы в области практической работы. - М. : ЭКСМО-Пресс, 2000. - 464 с.
Роджерс К. Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека: пер. с англ. - М. : Прогресс, 1998. - 480 с.
Собчик Л. Н. Введение в психологию индивидуальности. - М : Институт прикладной психологии, 1998. - 512 с.
Собчик Л. Н. Методы психологической диагностики. В 3-х т. - Т. 2. - М., 1990. - 87 с.
Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста / Под. ред. С. Ю. Циркина. - СПб.: Питер, 1999. -752 с.
Стивенс Дж. Приручи своих драконов (Как обратить свои недостатки в достоинства). - СПб.: Питер Пресс, 1996. - 480 с.
Тарабрина Н. В., Щеряков Г. В., Широков В. Д. Экспериментальное исследование фрустрации при истерии // Клинико-психологические исследования личности. - Л. : ЛННИ психоневрологии, 1971. - С. 205-209.
Франкл В. Доктор и душа. - СПб. : Ювента, 1997. - 285 с.
Франкл В. Человек в поисках смысла. - М. : Прогресс, 1990. - 368 с.
Фрейд А. Теория и практика детского психоанализа. / Пер. с англ. и нем. - М. : ЭКСМО-Пресс, 1999. - Т.1. - 384 с.
Фрейд 3. Остроумие и его отношение к бессознательному; Страх; Тотем и табу: Сборник. - Мн. : ООО «Попурри», 1998. - 496 с.
Холл Кэлвин С., Линдсей Гарнер. Теории личности. - М. : КСП+, 1997. - 720 с.
Шапиро Д. Невротические стили / Пер. с англ. К.В. Айгон. - М. : Ин-т обще гуманитарных исследований. - 2000. - 176 с.
Юм Д. Сочинение в двух томах. - Т.1 - М. : Мысль, 1966. - 846 с.
Яценко Т. С. Інтеграція та дезінтеграція як механізм психокорекції // Педагогіка і психологія. - 1996. - №1.- С. 3-9.
Frenkel-Brunswik E. In: Blake R.R., Ramsey G.V. (eds), Perception/ An approach to Personality. New York 1951. - P. 356-419.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
