Мережевий плюралізм у психології: перспектива поліметодології і трансдисциплінарності

Марина Гусельцева

Анотація


Наявні у психологічній науці сьогочасні трансформації, з одного боку, зачіпають її методологічний і дисциплінарний статус, з іншого – змінюють взаємовідношення із плинною соціокультурної реальністю і повсякденними життєвими практиками людини. Проблема інтеграції психологічного знання знову виникає і переосмислюється на цьому новому етапі розвитку психології. Протилежні дослідницькі настановлення, такі як методологічний монізм і методологічний плюралізм, методологічний ригоризм і методологічний лібералізм, пропонують різні стратегії епістемної інтеграції. Однак з позиції мережевого плюралізму ці настановлення бачаться як частини єдиного процесу пізнання, де діалектичні відношення між ними сприяють досягненню цільного знання. На допомогу психологічній науці, яка прагне до інтеграції досліджень в онтологічно і гносеологічно ускладненому світі, приходять гнучкі, мережеві, пошуково лабільні методологічні стратегії. В епістемологічному плані виникають поліметодології і метатеоретичні конструкції, що дозволяють використовувати для вирішення того чи іншого завдання безліч теорій і підходів. Антиномію незавершеності та цілісності пізнання найбільш продуктивно вирішує сьогодні мережева методологія. Мережевий плюралізм – дослідницька позиція, яка підтримує різноманітність психологічних підходів, концептуальних уявлень і теорій, що осмислюються в перспективі герменевтичної оптики, принципу когерентності і з можливістю інтеграції полярних настановлень в ідеалі цілісного знання. Інтеграція психологічних досліджень відбувається на різних рівнях методології науки: на філософському і загальнонауковому мовиться про трансдисциплінарний підхід, який долає дисциплінарну модель організації знання, замінюючи її проблемно зорієнтовану версію мережеву; на конкретно-науковому рівні використання поліметодології веде до пошукових рефлексивних стратегій, що вибудовуються на підвалинах наявних в арсеналі науковця підходів і методологій; у концептуальному плані тут опрацьовуються метатеоретичні конструкції, котрі є в наші дні як полем його вільного вибору, так і особистої відповідальності. Здатність у пізнавальної діяльності до саморефлексії, критичного мислення і комунікативної раціональності – важливі риси-якості сучасного дослідника, які довершують  його професіоналізм і соціокультурну компетентність.


Ключові слова


сучасна психологія; методологія; пізнання; психологічне знання; методологічний монізм; мережевий плюралізм; поліметодологія; трансдисциплінарних підхід; комунікативна раціональність

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Afanasov N. B. (2019). V poiskah utrachenoy sovremennosti [In search of lost modernity]. Sociological review. (Vol. 18, pp. 256–265) [in Russian].

Ball G. (2009). Integrativno-osobistisnuy pidhid y psikhologii vporjadkyvannja golovnih ponjat’ [Integrative-personal approach in psychology: ordering the main concepts]. Psychology and Society – Journal of Psychology, 4, 25–53 [in Ukrainian].

Bauman Z. (2008). Tekychaja sovremennost’ [Current modernity]. Saint-Petersburg: Peter, 240 p. [in Russian].

Furman A.V. (2019). Vitakyl’tyrna metodologija [Vitacultural methodology]. Ternopil: TNEU, 980 p. [in Ukrainian].

Giddens E. (2011). Posledstvija sovremennosti [Consequences of modernity]. Moscow: Praxis, 352 p. [in Russian].

Guseltseva M. S. (2017). Metodologichna optika jak instrument piznannja [Methodological optics as a tool of cognition]. Psychology and Society – Journal of Psychology, 4 (70), 39–55. doi: 10.35774 / pis2017.04.039 [in Ukrainian].

Guseltseva M. S. (2016) Princip razvitija v sovremennoy psihologii: vizovi polyparadigmal’nosty i transdisciplinarnosty. Razrabotka i realizacija principa razvitija v sovremennoy psyhologii [The principle of development in modern psychology: the challenges of polyparadigm and transdisciplinarity. Development and implementation of the principle of development in modern psychology. Zhuravleva A. L. & Sergienko E. A. (Ed.), (Pp. 31–51). Moscow: Institute of Psychology, Russian Academy of Sciences [in Russian].

Guseltseva M. S. (2019). Psihologija povsednevnosty v svete metodologii latentnih izmeneniy [Psychology of everyday life in the light of the methodology of latent changes]. (Monograph). Moscow: Acropolis, 375 p. [in Russian].

Guseltseva M. S. (2018). Transdisciplinarniy podhod v sovremennoy psihologii [Transdisciplinary approach in modern psychology]. Questions of psychology – Journal of Psychology. 5, 3–12 [in Russian].

Zelenkova T.V. (2007). O setevoy paradigme v psyhoplogii [On the network paradigm in psychology]. Methodology and History of Psychology – Journal of Psychology, 2 (3), 18–28 [in Russian].

Ball G.O., Gubenko O.V. & Zavgorodnya O.V. (2012). Integrativno- osobistisnuy pidhid y psyhologichniy nauci ta praktici. [Integrative-personal approach in psychological science and practice]. (Monograph). Bal G.O. (Ed.), Kirovograd: Imex-LTD, 206 p. [in Ukrainian].

Intervju s T.V. Kornilova o buduschem psihologii [Interview with T.V. Kornilova about the future of psychology]. Social and economic psychology – Journal of Psychology. (2019), 4 (16), 224–271. Retrieved from http://soc-econom-psychology.ru/engine/documents/document744.pdf [in Russian].

Klochko V.E. (2007). Postneklassicheskaya transspektiva psshologicheskoy nauki [Post-classical transspective of psychological science]. Bulletin of Tomsk State University, 305. Retrieved from http://cyberleninka.ru/article/n/postneklassicheskaya-transspektiva-psihologicheskoy-nauki [in Russian].

Kornilova T.V. & Smirnov S.D. (2006) Metodologicheskie osnovu psihologii [Methodological foundations of psychology]. Saint-Petersburg: Peter, 320 p. [in Russian].

Krastev I. (2018) Posle Evropu [After Europe]. Moscow: Ed. house “Delo” RANKhIGS, 144 p. [in Russian].

Mazilov V.A. (2006) Kommunikativnaja metodologija psihologicheskoy nauki: vozmoznuy put’ integracii znaniya [Communicative methodology of psychological science: a possible way to integrate knowledge]. Epistemology and philosophy of science. (Vol. VIII. № 2. pp. 140–156) [in Russian].

Mamardashvili M.K. (1997). Psihologicheskaya topologiya pyti [Psychological topology of the path]. Saint-Petersburg: RHGI Publishing House, 568 p. [in Russian].

Marcinkovskaya T.D. (2007). Psihologaya v sovremennom mire. Tejriya I metodologiya psihologii: Post-neklassicheskaya perspektiva [Psychology in the modern world. Theory and methodology of psychology: Post-nonclassical perspective]. Zhuravlev A.L. & Yurevich A.V. (Ed.), (Pp. 33–44.). Moscow: Institute of Psychology, Russian Academy of Sciences [in Russian].

Marcinkovskaya T.D. (2015) Sovremennaya psihologiya – vuzovu tranzitivnosty [Modern psychology - the challenges of transitivity]. Psychological research – Journal of Psychology. 8 (42). Retrieved from: http://psystudy.ru. [in Russian].

Mezhuev V.M. (2013). Gymanizm i sovremennaja civilizaciya [Humanism and modern civilization]. Center for Humanitarian Technologies. Retrieved from: https://gtmarket.ru/laboratory/expertize/5868. [in Russian].

Melnikova O.T. & Khoroshilov D.A. (2014). Validnost’ kachestvennuh issledovaniy v rakyrse poliparadigmal’nosti sovremennoy psihologii [The validity of qualitative research in the perspective of the polyparadigm of modern psychology]. Questions of Psychology – Journal of Psychology, 1, 28–37 [in Russian].

Metamodernizm. istorichnost’, affekt i glybina posle postmodernisma [Metamodernism. Historicity, Affect and Depth after Postmodernism]. (2019). R. Van den Acker (Ed.). Moscow: RIPOL classic, 494 p. [in Russian].

Moren E. (2005). Metod. Priroda prirodu [Method. The nature of nature]. Moscow: Progress-Tradition [in Russian].

Myasoed P.А. (2004) Psihologiya v aspekte tipov naychnoy nacional’nosti [Psychology in the aspect of types of scientific rationality]. Questions of Psychology – Journal of Psychology, 6, 3–18 [in Russian].

Myasoed P.А. (2013). Tvorcheskoe nasledie V. A. Romentsa v istoriko-psihologicheskom znanii [Creative heritage of VA Romantsa in historical and psychological knowledge]. Psychological Journal – Journal of Psychology , 34 (3), 51–59 [in Russian].

Myasoed P. (2009) Metateoretichnuy analiz y psihologii [Metatheoretical analysis in psychology]. Psychology and Society – Journal of Psychology, 4, 54–82 [in Ukrainian].

Myasoed P. (2019). Printsip istirizmy i muslennya y psihologii [The principle of historicism and thinking in psychology]. Psychology and Society – Journal of Psychology, 3-4, 38–72. doi: https://doi.org/10.35774/pis2019.03.038 [in Ukrainian].

Myasoed P.А. (2016). Psihologichne piznannya: istoriya, logika, psihologiya [Psychological cognition: history, logic, psychology]. Kyiv: Lybid, 560 p. [in Ukrainian].

Nestik T. A. & Zhuravlev A. L. (2018). Psihologiya global’nuh riskov [Psychology of global risks]. Moscow: Institute of Psychology, Russian Academy of Sciences, 402 p. [in Russian].

Oleskin A. V. & Kurdyumov V. S. (2015). Setevie struktury: optsii v mire zhivogo i chelovecheskom sociume [Network structures: options in the world of living and human society]. Economic Strategies, 7, 74-85 [in Russian].

Zhuravlev, A.L., Kornilova, T.V., & Yurevich A.V.(2012). Paradigmy’ v psikhologii: naukovedcheskij analiz. [Paradigms in Psychology: Science Analysis]. Moskva: Institut psikhologii RAN, pp.468 [in Russian].

Petrovskij, A., & Yaroshevskij M. (1999) Osnovy’ teoreticheskoj psikhologii. [Foundations of theoretical psychology]. pp.528, Moscow: INFRA-M [in Russian].

Psikhologiya neopredelennosti i vyzovy sovremennosti. (2015).Speczvypusk. Psikhologicheskie issledovaniya - Psychological research (Vols,8, №40). Retrieved from

http://psystudy.ru/index.php/num/2015v8n40.html [in Russian].

Psikhologiya povsednevnosti (2017). Speczvy’pusk. Psikhologicheskie issledovaniya. - Psychological research (Vols,10, №56). Retrieved from : http://psystudy.ru/index.php/num/2017v10n56.html. [in Russian].

Znakov, V.V., & Zhuravlev A.L..( 2018) Psikhologiya cheloveka kak sub’ekta poznaniya, obshheniya i deyatel’nosti [Human psychology as a subject of knowledge, communication and activity] Moscow: Institute of Psychology RAN,. pp.2216. [in Russian].

Romenecz’, V. (2013) Predmet i pryntsypy istoryko-psykholohichnoho doslidzhennia.[ Subject and principles of historical-psychologic doslijennya.] Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and Society. 2. pp. 6-27. [in Ukrainian].

Sergienko, E.(2007) Ot kognitivnoj psikhologii – k psikhologii sub’ekta. [From cognitive psychology to the psychology of the subject]. Psikhologicheskij zhurnal – Psychological journal (Vols,28(1), pp. 17–27.) [in Russian].

Sergienko, E.(2011) Sistemno-sub’ektny’j podkhod: obosnovanie i perspektiva. [Systematic approach: justification and perspective.] Psikhologicheskij zhurnal – Psychological journal. (Vols,32(1), pp. 120–132.) [in Russian].

Smirnov, S. (2005). Metodologicheskij plyuralizm i predmet psikhologii. [Methodological pluralism and the subject of psychology] Voprosy’ psikhologii - The question of psychology.№4. pp. 3–8. [in Russian].

Sorokin, P.(1992) Chelovek, czivilizacziya, obshhestvo. [People, civilization, society]. Moscow political publishing house. pp. 543 [in Russian].

Styopin V.(2000). Teoreticheskoe znanie: Struktura, istoricheskaya e’volyucziya. [Theoretical knowledge: structure, its historical evolution]. Moscow: Progress-Tradition. pp.744 [in Russian].

Zhuravlev, A., & Yurevich, A. ( 2007) Teoriya i metodologiya psikhologii. Postneklassicheskaya perspektiva [Theory and methodology of psychology. Post-nonclassical perspective] Moscow: Institute of Psychology RAN [in Russian].

Titov, Y.H. ( 2019). Pryntsyp postneklassycheskoi psykholohyy. [The principles of postnon-classical psychology] InV.O. Miedintsev. Teoretychni doslidzhennia u psykholohii: monohrafichna seriia – Theoretical dosages of psycholonia: monochrophic series.. (Vols,7(1), pp. 150–176) . doi: 10.24411/2616-6860-2019-00005 [in Ukraine].

Bazhanova, V.& Sholcza R. (2015) Transdiscziplinarnost’ v filosofii i nauke: podkhody’, problemy’, perspektivy’ [Transdisciplinarity in philosophy and science: approaches, problems, perspectives]. Moscow Publishing House “Navigator”, . pp. 564 [in Russian].

Fukuyama, F. (1999) Doverie: soczial’ny’e dobrodeteli i sozidanie blagosostoyaniya. [Trust: Social Virtues and Welfare Building.] Novaya postindustrial’naya volna na Zapade – New postindustrial wave in the West. Moscow: Publishing house ’Academia”. Antologiya. pp.123-162. [in Russian].

Furman, A.V. (2019) Metodologichne obgruntuvannya predmetnogo polya teoretichnoyi psikhologyiyi. [Methodologically priming the subject field of theoretical and psychology]. Psikhologiya i suspil’stvo. – Psychology and society, 3-4(77-78),. 5-37. https://doi.org/10.35774/pis2019.03.005 [in Ukraine].

Furman, A.A. (2018) Metodologi’chna optika postnekla¬sichnogo psikhologi’chnogo pi’znannya. [Methodological optics of post-nonclassical psychological cognition]. Vi’snik KhNPU i’meni’ G.S. Skovorodi ’Psikhologiya”. – Bulletin of KhNPU named after GS Frying pans “Psychology”, 56. https://doi.org/10.5281/zenodo.888798. http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/psychology/article/view/37. [in Ukraine].

Furman, A.V. (2019) Metateoretichna rekonstrukcziya predmetnogo polya kanonichnoyi psikhologyiyi [Metatheoretical reconstruction of the subject field of canonical psychology.] Psikhologiya osobistosti – Psychology of personality, 1 (10), 5-17. https://doi.org/10.15330/ps.10.1.5-21[in Ukraine].

Khabermas, Yu. (2003) Filosofskij diskurs o moderne.[ Philosophical discourse about modernity]. Moscow: Worldwide, pp. 416. [in Russian].

Khoking, Dzh. (2016) Doverie: Istoriya. [Trust: History] Politicheskaya e’ncziklopediya – Political encyclopedia Moscow, pp. 296 [in Russian].

Shvyrev, V.S. (2003) Raczional’nost kak czennost kul’tury. Tradicziya i sovremennost. [Rationality as a cultural value. Tradition and modernity]. Moscow: Pro-gress-Tradicziya,. pp.176 [in Russian].

Shtompka, P. (2012) Doverie – osnova obshhestva [Trust is the foundation of society]. N.V. Morozovoj. Moscow: Logos, pp. 440[in Russian].

Yurevich, A.V. (2001) Metodologicheskij liberalizm v psikhologii. [Methodological liberalism in psychology]. Voprosy’ psikhologii. The question of psychology, 5. . 3–18. [in Russian].

Yurevich, A.V. (2014) Psikhologiya soczial’ny’kh yavlenij. [Psychology of social phenomena.] Moscow: Institute of Psychology RAN, 2014. [in Russian].

Yanchuk , V.A. (2018) Kul’turno-dialogicheskaya metaperspektiva integraczii psikhologii v usloviyakh ne-opredelennosti i konstruktivistskogo mnogoobraziya. [Cultural-dialogical meta-perspective of the integration of psychology in conditions of uncertainty and constructivist diversity] Metodologiya i istoriya psikhologii. - Methodology and history of psychology, 1. pp 124–154. [in Russian].

Feyerabend, P. (1993) Against Method. Outline of an Anarchistic Theory of Knowledge. London: New Left Books, (third edition) https://theanarchistlibrary.org/library/paul-feyerabend-against-method ( date off the application: 15.01.2020).

Cole, M. (1995) From cross­cultural to cultural psychology. Swiss Journal of Psychology. Vol. 54 (4). pp. 262–277.

O’Reilly, T. (2017) WTF? What’s the future and Why it’s up to us. N.Y: Harper Business, .pp 409

Peterson, J.B. (2018) 12 Rules for Life: An Antidote to Chaos. Canada: Penguin Random House, pp 403

Pinker, S. (2018) Enlightenment Now: The Case for Reason, Science, Humanism, and Progress. N.Y.: Penguin, pp556.




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2020.02.052

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)