ОСОБЛИВОСТІ КОГНІТИВНОГО ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ ІЗ ЗАДАЧІ НА ЗАДАЧУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ЧАСОВИХ ІНТЕРВАЛІВ ЯК СТИМУЛІВ
Ключові слова:
когнітивна конфігурація задачі, витратина заміну задачі, час, часовий інтервалАнотація
У статті йдеться про дослідження когнітивних процесів, які супроводжують переключення особи із задачі на задачу при виконанні нею математичних операцій з часовими інтервалами. У поставлених експериментах використано нову версію методу переключення із задачі на задачу (О. Полунін, 2009). Задачі, що ставилися перед обстежуваними у даному дослідженні, характеризуються використанням часових інтервалів у ролі стимулів, які однаково декодуються когнітив-ною системою незалежно від виконуваної задачі. Заміна задачі полягала у переході від операції множення до операції ділення тривалості часового інтервалу і навпаки. Використовуваний тип стимулів гарантував подібність їхнього декодування безвідносно до виконуваної задачі, чим вирізняє це дослідження від традиційних (напр. див. Allport, Styles & Hsieh, 1994; Meiran 1996, 2000; Rogers & Monsel, 1995). Виконання задачі в класичних експериментах спирається на дискримінаційне декодування імперативних стимулів. При цьому певна специфікована властивість стимулу тут є ключовою. Задіяння ж розповсюджених у часі стимулів було запорукою розподілення процесів декодування стимулу та активізації правил задля виконання математичної операції. Завдяки цьому вдалось спостерігати новий феномен, а саме інтерференцію між правилами, активованими при виконанні попередньої задачі, і процесом декодування стимулу, притаманним актуальній задачі. На відміну від відомих з літератури дослідів, коли виникають виключно додатні витрати, використання задач з часовим інтервалом як стимулу може призводити до елімінації витрат, або ж, навіть, до “виграшу” у вигляді від’ємних зусиль. Експериментально знайдена інтерференція між декодуванням стимулу і правилами виконання задачі, що вказує також на використання одних і тих самих ресурсів як перебіг декодування часового інтервалу, так і активацією правил виконання задачі. Це уможливлює висновок про те, що декодування часових стимулів, принаймні у діапазоні досліджених тривалостей, є когнітивним процесом, а не сенсорним актом. Встановлено зв’язок
між часовим бюджетом для надання відповіді на задачу та її когнітивним конфігуруванням. У будь-якому разі доведено, що продукування часового інтервалу може ще до його початку включати функцію швидкої оцінки тривалості цього інтервалу, що підтверджує факт розподілу процесів оцінки тривалості інтервалу та його відтворення. Отож, залежно від наявного часового бюджету, когнітивна система формує різну послідовність кроків для забезпечення формування інтервалу відповіді.
Посилання
Allport D.A., Styles E.A. & Hsieh, S. (1994). Shifting intentional set: Exploring the dynamic control of tasks. // C. Umilata & M. Moskovitch (Eds.), Attention and performance XV: Conscious andnonconscious information processing. -Cambridge, 1994, MA: MIT Press. - P. 421- 452.
Allport D.A., Wylie G.R. (2000). Task-switching, stimulus-response bindings, and negative priming. //
S.Monsell & J.Driver (Eds.), Control of cognitive processes: Attention and performance XVIII. - Cambridge, 2000, MA: MIT Press. - P. 35-70.
Kleinsorge T, Heuer H., Schmidtke V. (2002), Processes of task-set reconfiguration: switching operations and implementation operations. // Acta Psychologica. - 2002. - № 111. - P. 1-28.
Mayr U. & Keele S. W. Changing internal constrains on action: The role of backward inhibition. // Journal of Experimental Psychology: General. - 2000. - № 129. - P. 4-26.
Mayr U. & Kliegl R. Task-set switching and longterm memory retrieval. // Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory and Cognition. - 2000. -№ 26. - P. 1124-1140.
Meiran N. Reconfiguration of processing mode prior to task performance. // Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory and Cognition. - 1996. - № 22. -P. 1423-1442.
Meiran N. Modeling cognitive control in task-switching // Psychological Research. - 2000. - №63. - P. 234-249.
Rogers R.D. & Monsell S. Cost of a predictable switch between simple cognitive tasks. // Journal of Experimental Psychology: General. - 1995. - № 124. - P. 207-231.
Monsell S. Task switching. // Trends in Cognitive science. - 2003. - Vol. 7. - № 3. - P. 134-140.
Rubinstein J. S., Meyer D. E. & Evans J. E. Executive control of cognitive processes in task switching. // Journal of Experimental Psychology: Human Perception and Performance. - 2001. - № 27. - P. 763-797.
Sohn M.-H., Ursu S., Anderson J.R., Stenger V., A., & Carter C.S. The role ofprefrontal cortex and posterior parietal cortex in task-switching. // Proceedings of the National Academy of Sciences. - 2000. - № 97. - P. 13448-13453.
Sohn M.-H., Anderson J.R. Task preparation and task repetition: Two component model of task switching. / / Journal of Experimental Psychology: General. - 2001. -№ 130. - P. 764-778.
Sohn M.-H., Anderson J.R. Stimulus-related priming during task switching. // Memory & Cognition. - 2003. -№ 31(5). - P. 775-780.
Wylie G.R., & Allport D.A. Task switching and the measurement of „switch costs“. // Psychological Research. - 2000. - № 63. - P. 212-233.
Полунін O.B. Часові інтервали як стимули в експериментальному методі заміни задачі: нова версія // Психологія і суспільство. - 2009. - № 2. - С. 109-115.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).