Тайна Одкровення та Апокаліпсису: узмістовлення символіки

Володимир Олексійович Сабадуха, Олексій Володимирович Сабадуха

Анотація


У дослідженні вперше в українській гуманітаристиці здійснено теоретичний аналіз християнського символу Одкровення із філософських, психологічних і соціологічних позицій. Осмислення Одкровення ресурсами наукових понять – це надскладна проблема, що спричинена як відсутністю адекватної методології, так і ігноруванням провідної тенденції світової історії і розвитку духу – боротьби знеособленого й особистісного начал суспільного буття. Запропоновано в основу теоретизування покласти концепцію чотирьох ступенів духовного розвитку людини: залежна особистість, посередня особистість, зріла особистість, геній. З допомогою Одкровення християнство переосмислило філософський зміст поняття “істина”, що стосувалося не матеріального світу, а внутрішніх рис-якостей людини. Християнство дійшло висновку, що для людини більш важливим є питання “Хто є істиною?”, аніж “Що є істиною?”. Відсутність філософської відповіді на перше питання призвело до панування ціннісного судження “кожна людина – особистість”, яке стало філософським підґрунтям знеособленої парадигми людської буттєвості. Одкровення постає як вихід із знеособленого буття в особистісне (трансцендентне), подолання страху перед останнім, народження духовного начала в людині й одночасно як символічний початок нової – особистісної – парадигми буття, коли найвищими цінностями буде самоактуалізація, самореалізація й сродна праця. Одкровення – це не лише психодуховне народження особистості із егоцентричної людини, а й визнання значущості особистості в іншій особі та її персональне прийняття. Проаналізовано причини, які заважають гуманітаріям розкрити змістові сегменти Одкровення. Встановлено, що до них належать механізми психологічного захисту та страх перед особистісним буттям. Крім того, нехтування провідною тенденцією світового духу (як боротьбою знеособленого й особистісного) та концепцією чотирьох ступенів духовного розвитку людини призвело до зменшення критичної маси особистостей в людській спільноті. Невизнання мислителями-науковцями значущості ідеї особистісного буття становить світоглядну першопричину екзистенційного вакууму, психічних епідемій, що постають у вигляді гібридних війн, глобального тероризму й насильства як над людським єством, так і над природою взагалі. Сучасний апокаліпсис – антропологічна катастрофа – це результат кризи знеособленого буття і всепоглинущого пріоритету матеріального над духовним, який реалізовує  посередня людина. Доведено, що запропонована метафізична теорія особистості відповідає сучасним глобальним викликам, відкриває можливості для філософського, психологічного й соціологічного розуміння причин кризи як в українському суспільстві, так і в людській цивілізації. Обґрунтовано, що світоглядним орієнтиром виходу із кризи знеособленого буття є утвердження пріоритету духовного над матеріальним, прийняття світоглядного закону “особистість – основа буття” та зміна форми детермінації. Спричинення сьогоденним має бути замінена детермінацією майбутнім.

Ключові слова


Одкровення; Апокаліпсис; принцип духовної ієрархії; істина; любов; залежна особистість; посередня особистість; зріла особистість; знеособлене$ метафізична теорія особистості; детермінація (спричинення)

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Bakhtyn, M.M. (1986). K fylosofyy postupka [To the philosophy of action]. Moscow [in Russion].

Bodryiiar, Zh. (2000). Prozrachnost zla [The transparency of evil]. Moscow [in Russion].

Berdiaev, N.A. (1996). Ystyna y otkrovenye. Prolehomeny k krytyke Otkrovenyia [Truth and revelation. Prolegomena to the criticism of Revelation]. St. Petersburg [in Russion].

Berdiaev, N.A. (1983). O naznachenyy cheloveka [About the appointment of a person]. Moscow [in Russion].

Berdiaev, N.A. (2003). Sudba cheloveka v sovremennom myre [The fate of a person in the modern world]. Kharkov [in Ukrainian].

Berdiaev, N.A. (2007). Fylosofyia neravenstva [Philosophy of inequality]. Moscow [in Russion].

Hartman, N. (2002). Etyka [Ethics]. St. Petersburg [in Russion].

Helvetsii, K.A. (1994). Pro liudynu, yii rozumovi zdibnosti ta yii vykhovannia [About a person, his mental abilities and his upbringing]. Kyiv [in Ukrainian].

Entsyklika Fides et Ratio Cviatishoho Ottsia Ivana Pavla II do episkopiv Katolytskoi tserkvy pro spivvidnoshennia viry y rozumu (2000). – [Encyclical Fides et Ratio of the Holy Father John Paul II to the Bishops of the Catholic Church on the Relation of Faith and Reason]. Kyiv-Lviv [in Ukrainian].

Ylyn, Y.A. (1993). Put k ochevydnosty [The path to evidence]. Moscow [in Russion].

Lokk, D. (1985). Opyt o chelovecheskom razumenyy [An Experiment on Human Understanding]. Moscow [in Russion].

Makyavelly, N. (1996). Rassuzhdenyia o pervoi dekade Tyta Lyvyia [Discourses on the first decade of Titus Livy]. Moscow [in Russion].

Malaniuk, Y. (2011). Iierarkhiia [Hierarchy]. Kyiv [in Ukrainian].

Manhaim, K. (2008). Ideolohiia ta utopia [Ideology and utopia]. Kyiv [in Ukrainian].

Mune, E. (1999). Personalystycheskaia y obshchnostnaia revoliutsyia [Personalistic and communal revolution]. Moscow [in Russion].

Nitsshe, F. (1993). Zhadannia vlady [The desire for power]. Kyiv [in Ukrainian].

Potustoronnee, kotoroe realno sushchestvuet. Nemistychne potoibichchia. – [The otherworld, which really exists. Non-mystical otherworld]. Kyiv [in Ukrainian].

Riker, P. (2001). Istoriia ta istyna [History and truth]. Kyiv [in Ukrainian].

Rius, Zh.(1998). Postup suchasnykh idei: Panorama novitnoi nauky [Progress of modern ideas: Panorama of modern science]. Kyiv [in Ukrainian].

Sabadukha, V.O. (2014). Hnostytsyzm yak dzherelo kontseptsii chotyrokh rivniv dukhovnoho rozvytku liudyny [Gnosticism as a source of the concept of four levels of human spiritual development]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

Sabadukha, V.O. (2011). Hrikhy poserednoi liudyny, abo Filosofskyi analiz prychyn liudskoi destruktyvnosti [Sins of the mediocre man, or Philosophical analysis of the causes of human destructiveness]. Kyiv [in Ukrainian].

Sabadukha, V.O. (2019). Metafizyka suspilnoho ta osobystisnoho buttia [Metaphysics of social and personal existence]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

Sabadukha, V.O. (2012). Ukrainska natsionalna ideia ta kontseptsiia osobystisnoho buttia [Ukrainian national idea and concept of personal existence]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

Soloviov, O.V., Sabadukha, V.O. (2014). Chy mozhe pidtverdyty suchasne znannia pro mozok liudyny „fakt zabuttia” elitamy svoikh sotsialnykh zoboviazan [Can modern knowledge of the human brain confirm the fact that the elites have forgotten their social obligations]. Kyiv [in Ukrainian].

Frank, S.L. (1990). Nepostyzhymoe: ontolohycheskoe vvedenye v fylosofyiu relyhyy [Incomprehensible: an ontological introduction to the philosophy of religion]. Moscow [in Russion].

Frank, S.L. (2003). Realnost y chelovek : metafyzyka chelovecheskoho bytyia [Reality and Man: Metaphysics of Human Being]. Moscow [in Russion].

Frankl, V. (1990). Chelovek v poyskakh smysla [A man in search of meaning]. Moscow [in Russion].

Fromm, E. (2010). Maty chy buty? [To have or to be?]. Kyiv [in Ukrainian].

Furman, A.A. (2017). Psykholohiia smyslozhyttievoho rozvytku osobystosti [Psychology of meaningful life development of personality]. Ternopil [in Ukrainian].

Furman, A.A., Furman, A.V. (2018). Vchynkova buttievist osobystosti: vid kontseptu do metateorii [Actual being of personality: from concept to metatheory]. Ternopil [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2018.01.005

Furman, A.V. (2012). Natsionalna ideia – shchyt i mech ukrainstva [The national idea is the shield and sword of Ukrainians]. Ternopil [in Ukrainian].

Furman, A.V., Dovhan, A.O. (2019). Onovlena svitohliadna mapa buttia, osmyslenoho v suspilnomu ta osobystisnomu vymirakh [Updated worldview of life, meaningful in social and personal dimensions]. Ternopil [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2019.03.148

Khaidehher, M. (1993). Vopros o tekhnyke [Question about technique]. Moscow [in Russion].

Iunh, K.H. (2003). Synkhronyia [Synchronicity]. Kyiv [in Ukrainian].

Jaspers, K. (1994). Smysl y naznachenye ystoryy [The meaning and purpose of history]. Moscow [in Russion].




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2021.01.066

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)