Категорійна матриця теоретичної психології

Анатолій Васильович Фурман

Анотація


Методологічне дослідження присвячено обґрунтуванню композиції, структури, функцій, змістового наповнення та особливостей витлумачення і використання науковцем-мислителем категорійної матриці теоретичної психології як самобутнього світу метатеоретичної саморефлексивної миследіяльності. При цьому цілеспрямовано зреалізована циклічно-вчинкова оргсхема досягнення вказаної мети, що фокусується у чотирьох взаємозумовлених засадничих ракурсах-етапах розгортання пізнавальної творчості: а) у рамках видатних здобутків найбільш впливових наукових шкіл вітчизняного і зарубіжного часопростору ХХ століття щодо створення категорійної системи психологічної науки загалом і теоретичної психології зокрема з різних світоглядних позицій (ситуаційна складова); б) у форматі авторського визначення сегментів чи вимірів предметного поля цього відносно нового й поки що мало опрацьованого інтелектуалами напряму розвитку сучасної психології (психологічне пізнання як миследіяльність, фундаментальні проблеми психології, методологічні принципи і підходи, завдання, проблема і версії створення категорійного ладу психології – мотиваційна складова); в) у логічно аргументованому наборі взаємозалежних умов, закономірностей, процедур і характеристик здійснення типологічного підходу як точного, досконалого й водночас багатомодульного і поліфункціонального інструменту професійної методологічної роботи (діяльна складова); г) у взаємодоповненні метатеоретизування і рефлексивного методологування, коли аналітико-синтетичному освоєнню підлягають як наявні у психологічному дискурсі поняттєві та категорійні дефініції і формулювання, так і канонічна модель теоретичної психології, що сутнісно постає як аспект людської буттєвості в таксономічно довершеній композиції згармонізованих між собою тематизмів і категорійних визначень (післядіяльна складова). Для переходу від натуралістичного підходу у пізнанні психічної реальності й відтак від численних теорій психічного і самодостатнього предметно центрованого мислення до саморефлексивно спрямованого метатеоретизування психологічної науки над власними здобутками на історичному полотні культурного розвитку людства шляхом актуалізації універсальних ресурсів методологічного мислення й, отже, до висот теоретичної психології автором обґрунтована п’ятимодульна методологічна оптика дослідження її категорійного ладу, що охоплює функціонально порівневий набір лінз-інструментів методологування на рівнях: к о н к р е т н о г о – це кватерна або квінтетна мислесхема як базовий матеріал-засіб здійснення методологічної діяльності; о д и н и ч н о г о – конструкція категорійної матриці, що уможливлює створення 12-ти усистемнених таксонів категорійної кватерності, що семантично презентують теоретичну психологію як окремо новоявлений свідомісний пласт людського буття; о с о б л и в о г о – типологічний підхід у діалектичній мозаїці його категорій, принципів, нормативів, процедур, параметрів та інтелектуальних засобів, що дає змогу отримати досконалу типологію у її оптимальному інваріанті – категорійної матриці; з а г а л ь н о г о – сфера професійного методологування-як-практики, котра є діалектичним продовженням і мислевчинковою конкретизацією світу методології-як-учення у його центральній ланці – методологічному мисленні; у н і -в е р с а л ь н о г о – вітакультурна методологія, що не лише збагачує семіотичну повноту культури та розширює буттєві горизонти свідомості, а й уможливлює миследіяльне і мислевчинкове практикування високої досконалості. Доведено, що, на відміну від числових таблиць, категорійні матриці за побудовою, змістовим вкладанням, внутрішнім поєднанням елементів, методологічним призначенням і функціональним полем  впливу на примноження ідеальних форм думання-миследіяння людської свідомої здатності становлять оригінальний та евристичний, хоча й надскладний, інструмент пізнання і методологування, а тому характеризують новітній етап еволюції раціогуманітарного знання в його осередді – категорійній ґенезі як окремих наук, так і міждисциплінарних напрямів пізнавальної творчості. У роботі рубриковано й аргументовано п’ять переваг цього самодостатнього авторського інструменту: фундаментальність епістемного змістового наповнення, логічність форми і способу отримання категорійного ансамблю, оптимальність структури і внутрішньої збалансованості конфігурації таксономічних категорій, ідеальність сконструйованої й оформленої як теоретична модель цілісної картини категорій у їх гармонійному синтезі, практичність у найширшому сенсі свободи метатеоретизування, методологування, мислевчинення і саморефлексії з категоріями і таксонами матриці. Віднайдено оптимальну архітектоніку зазначеної матриці, яка в центральній (внутрішній) частині містить систематику із 16-ти взаємоузгоджених й у певних ієрархічних комбінаціях згрупованих таксономічних категорій, що зорганізовані у вісім таксонів, і її зовнішній контур, який утворюють два (за горизонталлю і вертикаллю) однаково поіменованих, проте різних за аспектами розгляду багатопредметного об’єкта метатеоретизування, ланцюжки діалектичних категорій “загальне – особливе – одиничне – конкретне – універсальне”, що названі як два взаємно прониклі тематичні засновки, котрі знизу і зверху отримують результуючі межі – узагальнення вершинних здобутків теоретичної психології; у такий спосіб отримано 12 категорійних таксонів, кожний з яких може бути підданий деталізованому вивченню. Зважаючи на переваги категорійної матриці, обґрунтовано й змістовно охарактеризовано її п’ять основних функцій – структурно-системну, логіко-пізнавальну, організаційно-синтезувальну, мислекомунікаційну та інструментально-методологічну, а також відповідно вказано на вітакультурний, типологічний, таксономічний, системомиследіяльнісний і циклічно-вчинковий підходи, що реалізують дані підходи, і на низку принципів, які конкретизують кожен із цих підходів. Стосовно сутнісного узмістовлення вперше пропонованої науковому товариству категорійної матриці всебічно висвітлено, що за кожним із 12-ти квінтетно впорядкованих таксонів категорій (по п’ять за горизонталлю і вертикаллю і два за діагоналями) перебуває або напрям чи школа розвитку теоретичної психології, або методологічний принцип чи підхід у психології, або певна система чи епістемна зорганізованість психологічного пізнання чи теоретичної творчості. Доказано, що обстоювана модель матриці уможливлює досягнення психологом-мислителем персоніфікованого (вмотивовано промисленого та осенсованого) полотна категорійного ладу теоретичної психології, причому не лише у виявленні донині незвіданих і мало зрозумілих вимірів-аспектів людської буттєвості, а й у приборканні емоційної насиченості, нечіткості та органічної стихійності актуалізованих концептів мислення як живодайного осердя мережива психологічних категорій, що уреальнює саморефлексивний поступ у лоні нарощування ним миследіяльнісного потенціалу власної свідомісної здатності пізнавати і творити психодуховне у всеможливих формах і маркерах його феноменального оприявнення. Воднораз висновується, що світ теоретичної психології найґрунтовніше узасаднюють і найбільше змістовно збагачують творчі наукові здобутки видатного українського інтелектуала-достойника Володимира Роменця. Зокрема, його багатотомний авторський виклад історії всесвітньої психології, що реалізує фундаменталії, закономірності і нормативи вчинкового принципу у психології від стародавніх часів до кінця ХХ ст., містить той надважливий вітакультурний матеріал, який не тільки постає продуктом психологічного пізнання і з якого мисленнєво розпросторюються раніше небачені горизонти царини історико-психологічних досліджень, а й який може бути підданий неодноразовій саморефлексії психологічною наукою з боку її індивідуальних і колективних суб’єктів творчості. Це означає, що в майбутньому оновленню підлягатиме й підсумкове філософсько-психологічне поле рефлексії, котре за вчинковим принципом канонічно сконструйоване талантом академіка Роменця і котре потребує подальшого методологічного осмислення. Заразом канонічна психологія та її похідні епістемні утворення (процедура канонізації психологічних систем, концепція психологічного канону та ін.) у єдності із психософією вчинку як методологією пізнання джерел і сутності людського буття становлять конкретні культурні взірці саморефлексивно здійсненого метатеоретизування, яке втілено у життя з допомогою добре особистісно опрацьованих принципів, постулатів і засобів філософського методологування (передусім учинкового принципу і методу вчинкової діалектики). Загалом новопостала категорійна матриця вирішує одне з найважливіших завдань теоретичної психології – забезпечує аналітично аргументований відбір-конструювання оптимальної типології категорій за чотирма головними критеріями: а) за методологічною обґрунтованістю дослідницьких засобів та інструментів її побудови, структури, змісту, інтерпретації та використання, б) за концептно-свідомісною повнотою психологічного мислення про психічне і психодуховне як про окремі аспекти людського життя у соціогуманітарній сфері, в) за горизонтом поняттєво-термінологічного взаємодоповнення полів задіяних категорій і тематизмів, г) за кількісним набором і структурно-функціональною інваріантністю категорійних таксонів. Насамкінець умотивовано стверджується, що квінтесенцію категорійної композиції теоретичної психології на рівні універсального за горизонталлю і вертикаллю матриці становить учинок метатеоретизування у його спіральній цілісності ситуаційного, мотиваційного, діяльного і післядіяльного складників та у формі індивідуального (особистісного) і групового (представниками окремої наукової школи) виконання.


Ключові слова


теоретична психологія; психічна реальність; психодуховна дійсність; метазнання; предметне мислення; філософська методологія; поняття, категорія

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Miasoid, P. A. & Shatyrko, L. O. (Eds.). (2016). Akademik V. A. Romenets: tvorchist i pratsi [Akademiс V. A. Romenets: creativity and work]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Aliiev, Sh. & Miasoid, P. & Furman, A. V. (2012). Vchynkova pryroda praktyky (filosofsko-psyxolohichna interpretaciia tvorchoho dialogu V.A. Romencia iz M.M. Bahtinym) [Acting nature of practice (philosophical and psychological interpretation of the creative dialogue of V.A. Roments with M.M. Bakhtin)]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 3, 6–23 [in Ukrainian].

Balin, V. D. (2012). Vvedenie v teoreticheskuyu psihologiyu. [Introduction to theoretical psychology]. Saint Petersburg [in Russian].

Ball, H. O. (2017). Ratsiohumanistychna oriientatsiia v metodolohii liudynoznavstva [Rational humanistic orientation in the methodology of anthropology]. Kyiv: “SKD” [in Ukrainian].

Ball, H. (2015). Teoretychna psykholohiia yak tsaryna naukovosti i dukhovnosti (do vydannia ukrainskoho perekladu knyhy Filipa Lersha “Struktura osoby”) [Theoretical psychology as a field of science and spirituality (before the publication of the Ukrainian translation of Philip Lersch`s book “The Structure of the Person”)]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 3, 72–79 [in Ukrainian].

Bakhtin, M. (2019). Do filosofii vchynku [To the philosophy of action]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 1, 5–34 [in Ukrainian].

Vasylchenko, I. P. (2004). Vyshcha matematyka dlia ekonomichnykh spetsialnostei [Higher mathematics for economic specialties]. Kyiv: Kondor, [in Ukrainian].

Vasilyuk, F. E. (2003). Metodologicheskiy analiz v psihologii [Methodological analysis in psychology]. Moscow: MGPPGU, Smys [in Russian].

Shynkaryk, M. I. (Ed.). (2003). Vyshcha matematyka [Higher mathematics]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A. V. & Furman, O. I. & Shandruk, S. K. & Co (Eds.). (2019). Vitakulturna metodolohiia: antolohiia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A.V. Furmana [Viticultural methodology: an anthology. To the 25th anniversary of professor A.V. Furman’s Scientific School]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Gandmaher, F. R. (1988). Teoriya matrits [Matrix theory]. (Trans. from german). Moscow: Nauka [in Russian].

Shchedrovitskiy, P. H. & Danylova, V. L. (Eds.). (2010). Georgiy Petrovich Shchedrovitskiy. Moscow: ROSSPEN [in Russian].

Hetmantsev, V. D. (2001). Liniina alhebra i liniine prohramuvannia [Linear algebra and linear programming]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Hirniak, A. N. (2007). Zasib yak psykhodydaktychna katehoriia [Means as a psychodidactic category]. Vitakulturnyi mlyn – Viticultural mill, 6, 16–20 [in Ukrainian].

Huseltseva, M. (2020). Merezhevyi pliuralizm u psykholohii: perspektyvy poli metodolohii i transdystsyplinarnosti [Network pluralism in psychology: prospects for the field of methodology and transdisciplinarity]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 2, 43–60 [in Ukrainian].

Huseltseva M. S. (2017). Metodolohichna optyka yak instrument piznannia [Methodological optics as a tool of cognition]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 4, 39–55 [in Ukrainian].

Guseltseva, M. S. (2013). Evolyutsiya psihologicheskogo znaniya v smene tipov ratsionalnosti (istoriko-metodologicheskoe issledovanie) [Evolution of psychological knowledge in the change of types of rationality (historical and methodological research)]. Moscow: Akropol [in Russian].

Zinchenko, V. P. (2003). Teoreticheskiy mir psihologii [The theoretical world of psychology]. Voprosyi psihologii – Psychology issues, 5, 3–17 [in Russian].

Kant, I. (2001). Krytyka chystoho rozumu [Critique of pure reason]. (Trans. from german). Kyiv [in Ukrainian].

Konverskiy, A. E. (2010). Logika traditsionnaya i sovremennaya [Traditional and modern logic]. Moscow: Ideya-Progress [in Russian].

Krymskyi, S. (2015). Piznannia yak transtsendentsii sofii i spokusa praktykoiu. Systema suchasnykh metodolohii [Cognition as the transcendence of Sophia and the temptation of practice. The system of modern methodologies]. (Furman, A.V. ed.). Ternopil: TNEU, 228–232 [in Ukrainian].

Krymskyi, S. B. (2009). Rankovi rozdumy [Morning Reflections]. Kyiv: Maisternia Biletskykh [in Ukrainian].

Mamardashvili, M. K. & Pyatigorskiy, A. M. (2011). Simvol i soznanie (Metafizicheskie rassuzhdeniya o soznanii, simvole i yazyike) [Symbol and consciousness (Metaphysical reasoning about consciousness, symbol and language)]. Moscow: Progress-Traditsiya [in Russian].

Furman, A. V. & Furman, O. I. & Shandruk, S. K. & Co (2019). Metodolohiia i psykholohiia humanitarnoho piznannia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A. V. Furmana [Methodology and psychology of humanitarian cognition. To the 25th anniversary of professor A. V. Furman’s scientific school]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Miasoid, P. A. (2004). Zahalna psykholohiia [General psychology]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

Miasoid, P. A. (2011, 2013). Kurs zahalnoi psykholohii [General psychology course]. Kyiv: Aletra [in Ukrainian].

Miasoid, P. (2019). Pryntsyp istoryzmu i myslennia u psykholohii [The principle of historicism and thinking in psychology]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 3–4, 38–72 [in Ukrainian].

Miasoid P. A. (2016). Psykholohichne piznannia: istoriia, lohika, psykholohiia [Psychological cognition: history, logic, psychology]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Miasoid P. (2021) Teoriia v istorychnomu postupi psykholohichnoho piznannia [Theory in the historical progress of psychological cognition]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 1–2 (in press) [in Ukrainian].

Kyrychuk, O. V. & Romenets, V. A. (Eds.). (2006). Osnovy psykholohii [Fundamentals of psychology]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Petrovskiy, A. V. & Yaroshevskiy, M. G. (2001). Teoreticheskaya psihologiya [Theoretical psychology]. Moscow: Izd. centr “Akademiya” [in Russian].

Plotnikov, V. I. (2003). Tipologicheskiy podhod. Sovremennaya filosofiya: slovar [Typological approach. Modern philosophy: Dictionary]. Moscow: Akad. proekt, 464–471 [in Russian].

Myasoid, P. A. & Furman, A. V. (Eds.). (2012). Psykholohiia vchynku: Shliakhamy tvorchosti V.A. Romentsia [Psychology act: the way of creativity, of Romenets V. A.]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Furman, A. V. (Ed.). (2011). Psykholohiia i suspilstvo: Spetsvypusk, prysviachenyi 85-y richnytsi z dnia narodzhennia Volodymyra Andriiovycha Romentsia [Psychology and Society: Special issue dedicated to the 85th anniversary of the birth of Vladimir Andreevich Romenets.], 2, 1–190 [in Ukrainian].

Reus, A. G. & Zinchenko, A. P. (2003). Putevoditel po metodologii Organizatsii, Rukovodstva i Upravleniya: hrestomatiya po rabotam G. P. Schedrovitskogo [A guide to the methodology of Organization, Leadership and Management: a reader on the work of G.P. Shchedrovitsky]. Moscow: Delo [in Russian].

Putevoditel po osnovnyim ponyatiyam i shemam metodologii organizatsii, rukovodstva i upravleniya: hrestomatiya po rabotam G. P. Schedrovitskogo [A guide to the basic concepts and schemes of the methodology of Organization, Leadership and Management: a reader on the works of G.P. Shchedrovitsky]. (2004). Moscow: Delo [in Russian].

Romenets, V. A. (2005). Istoriia psykholohii: Starodavnii svit. Seredni viky. Vidrodzhennia [History of psychology: The ancient world. Middle Ages. Revival]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Romenets, V. A. (1990). Istoriia psykholohii ХVII stolittia [History of psychology of the XVII century]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

Romenets, V. A. (1993). Istoriia psykholohii epokhy prosvitnytstva [History of psychology of the Enlightenment]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

Romenets, V. A. (2007). Іstorіya psikhologіi ХIХ – pochanku ХХ stolіttia [History of Psychology XIX – early XX century]. Kyiv: Lybіd [in Ukrainian].

Romenets, V. A. & Manokha, P. I. (2017). Istoriia psykholohii XX stolittia [History of psychology of the twentieth century]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Romenets, V. A. (2013). Predmet i pryntsypy istoryko-psykholohichnoho doslidzhennia [Subject and principles of historical and psychological research]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 2, 6–27 [in Ukrainian].

Saveleva, M. Y. (2002). Vvedenie v metateoriyu soznaniya [Introduction to the metatheory of consciousness]. Kyiv: Vidavets PARA-PAN [in Russian].

Furman, A. V. (Ed.). (2015). Systema suchasnykh metodolohii: khrestomatiia u 4-kh tomakh [The system of modern methodologies: a textbook in 4 volumes]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Stopin, V. (2015). Kultura [Culture]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 1, 16–25 [in Ukrainian].

Styopin, V. S. (2000). Teoreticheskoe znanie: struktura, istoricheskaya evolyutsiya [Theoretical knowledge: structure, historical evolution]. Moscow: Progress-Traditsiya [in Russian].

Tkachenko, O. M. (2009). Pryntsypy, katehorii i metodolohichni problemy psykholohii [Principles, categories and methodological problems of psychology]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 1, 45–133 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2020). Metodolohiia psykholohichnoho piznannia smyslozhyttievoi sfery osobystosti [ethodology of psychological cognition of the meaning of life sphere of personality]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 1, 5–34 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2017). Psykholohiia smylozhyttievoho rozvytku osobystosti [Psychology of the meaning-life personality development]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A. V. & Biskup, V. S. & Morshchakova, O. S. (2019). Metodolohichne obgruntuvannia katehoriinoi matrytsi suchasnoi sotsiolohichnoi teorii. Zahalna sotsiolohiia [Methodological substantiation of the categorical matrix of modern sociological theory. General sociology]. Kyiv: Lira-K, 337–343 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2011). Volodymyr Romenets yak metodoloh psykhosofiinoho dukhu [Volodymyr Romenets as a methodologist of psychosophical spirit]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 2, 7–14 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2013). Geneza nauky yak hlobalna doslidnytska prohrama: tsyklichno-vchynkova perspektyva [Genesis of science as a global research program: cyclical-action perspective]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 4, 18–36 [in Ukrainian].

Furman, A. V. & Hirniak, A. N. (2009). Psykhodydaktychna ekspertyza modulno-rozvyvalnykh pidruchnykiv [Psychodidactic examination of modular development textbooks]. Ternopil: TNEU, “Ekonomichna dumka” [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2014). Zasadnychi umovy vynyknennia naukovykh shkil [Basic conditions for the emergence of scientific schools]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 1, 49–58 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2016). Ideia i zmist profesiinoho metodolohuvannia [The idea and content of professional methodology]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2014). Katehoriinyi profil naukovoi shkoly [Categorical profile of the scientific school]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 2, 23–39 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2008). Katehoriohenez yak metodolohichna problema: vid rozvytku poniat do katehoriinoi modeli svitu [Categoriogenesis as a methodological problem: from the development of concepts to the categorical model of the world]. Vitakulturnyi mlyn – Viticultural mill, 7, 4–9 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2008). Katehoriohenez yak napriam profesiinoho metodolohuvannia [Categoriogenesis as a direction of professional methodology]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 2, 53–58 [in Ukrainian].

Furman, A. V. & Kovalova, T. (2011). Katehoriina matrytsia vzaiemozviazku obraziv subiektyvnoi realnosti i psykholohichnykh chynnykiv samo aktualizatsii dorosloho [Categorical matrix of the relationship of images of subjective reality and psychological factors of self-actualization of the adult]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 4, 72–81 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2018). Metateoretychna mozaika zhyttia svidomosti [Metatheoretical mosaic of the life of consciousness]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 3–4, 13–50 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2018). Metateoretychni kontsepty piznannia svidomosti [Metatheoretical concepts of cognition of consciousness.]. Psykholohiia osobystosti – Personality psychology, 1 (9), 5–11 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2019). Metateoretychna rekonstruktsiia predmetnoho polia kanonichnoi psykholohii [Metatheoretical reconstruction of the subject field of canonical psychology]. Psykholohiia osobystosti – Personality psychology, №1(10), 5–17 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2019). Metodolohichna skhema vidnovlennia predmetnoho polia kanonichnoi psykholohii [Methodological scheme of restoration of the subject field of canonical psychology]. Vitakulturnyi mlyn – Viticultural mill, 21, 4–27 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2017). Metodolohichna optyka tsyklichno-vchynkovoi orhanizatsii teorii yak systemy orhanizatsii ratsionalnoho znannia [Methodological optics of cyclic-action organization of theory as a system of organization of rational knowledge]. Vitakulturnyi mlyn – Viticultural mill, 19, 4–15 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2019). Metodolohichne obgruntuvannia predmetnoho polia teoretychnoi psykholohii [Methodological substantiation of the subject field of theoretical psychology]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 3–4, 5–37 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2013). Metodolohiia paradyhmalnykh doslidzhen u sotsialnii psykholohii [Methodology of paradigmatic research in social psychology]. Kyiv; Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2019). Metodolohiia yak sfera nauky, myslediialnosti, metodolohuvannia. Metodolohiia i psykholohiia humanitarnoho piznannia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A.V. Furmana [Methodology as a field of science, thinking, methodology. Methodology and psychology of humanities cognition. To the 25th anniversary of the scientific school of Professor A.V. Furman]. Ternopil: TNEU, 6–235 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2005). Modulno-rozvyvalna orhanizatsiia myslediialnosti – skhema profesiinoho metodolohuvannia [Modular and developmental organization of thinking - a scheme of professional methodology]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 4, 40–69 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2017). Modulno-rozvyvalnyi orhprostir metodolohuvannia: arhumenty rozshyrennia [Modular-developmental organizational space of methodology: arguments of expansion]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 1, 34–49 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2013). Paradyhma yak predmet metodolohichnoi refleksii [Paradigm as a subject of methodological reflection]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 3, 72–85 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2011). Psykhokultura ukrainskoi mentalnosti [Psychoculture of the Ukrainian mentality]. Ternopil: Ekonomichna dumka [in Ukrainian].

Furman, A. V. & Morshchakova, O. (2013). Psykhokultura yak samoorhanizovana sfera liudskoho buttia [Psychoculture as a self-organized sphere of human existence]. Vitakulturnyi mlyn – Viticultural mill, 15, 4–12 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2017). Svidomist yak ramkova umova piznannia i metodolohuvannia [Consciousness as a framework condition for cognition and methodology]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 4, 16–38 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2015). Svit metodolohii [The world of methodology]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 2, 47–60 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2007). Teoretychne obgruntuvannia systemy bazovykh kontseptiv psykholohichnoi diahnostyky [Theoretical substantiation of the system of basic concepts of psychological diagnostics]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 4, 39–55 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2014). Typy naukovykh shkil ta umovy yikh efektyvnoho funktsionuvannia [Types of scientific schools and conditions of their effective functioning]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 3, 11–29 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2006). Typolohichnyi pidkhid u systemi profesiinoho metodolohuvannia [Typological approach in the system of professional methodology]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 2, 78–92 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2001). Ukrainska mentalnist ta yii kulturno-psykholohichni koordynaty [Ukrainian mentality and its cultural and psychological coordinates]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 1, 9–73 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2003). Yak rozpiznaty naukovu shkolu [How to recognize a scientific school]. Naukovyi svit – Scientific world, 5, 14–16. [in Ukrainian].

Furman, A. V. & Shandruk, S. K. (2014). Orhanizatsiyno-diyalnisni ihry u vyshchiy shkoli [Organizational-activity games in high school]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman (Humeniuk), O. Y. (2008). Teoriia i metodolohiia innovatsiino-psykholohichnoho klimatu zahalnoosvitnoho zakladu [Theory and methodology of innovation-psychological climate of secondary school]. Yalta–Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky [in Ukrainian].

Mikulinskiy, S. R. & Yaroshevskiy, M. G. & Kryober, G. & Shteyner G. (1977). Shkoly v nauke [Schools in Science]. Moscow: Nauka [in Russian].

Shchedrovitskiy G. P. (1995). Izbrannye trudy [Selected Works]; Piskoppel, A. A. & Shchedrovitskiy, L. P. (Eds.) Moscow: Shk. kult. politiki [in Russian].

Schedrovitskiy, G. P. (2001). Lektsii po metametodologii proektirovaniya [Lectures on design metamethodology]. http: www.shkp.ru / archive / second / 2001-1/4 [in Russian].

Shchedrovytskyi, H. (2013). Metodolohichne znachennia opozytsii naturalistychnoho i systemodiialnisnoho pidkhodiv [Methodological significance of the opposition of naturalistic and systemic approaches]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 1, 40–47 [in Ukrainian].

Shchedrovytskyi, H. (2006). Orhanizatsiino-diialnisna hra yak nova forma orhanizatsii ta metod rozvytku kolektyvnoi myslediialnosti [Organizational-activity game as a new form of organization and method of development of collective thinking]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 3, 58–69 [in Ukrainian].

Schedrovitskiy, G. P. (2004). Organizatsionno-deyatelnostnaya igra: Sbornik tekstov (2). Iz arhiva G.P. Schedrovitskogo [Organizational-activity game: Collection of texts (2). From the archive of G.P. Shchedrovitsky]. Vol. 9. Moscow: Nasledie MMK [in Russian].

Shchedrovytskyi, H. P. (2015). Syntez znan: problemy i metody [Synthesis of knowledge: problems and methods]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 2, 61–83 [in Ukrainian].

Shchedrovytskyi, H. P. (2005). Skhema myslediialnosti – systemno-strukturna budova, znachennia i zmist [The scheme of mentality – the system-structural structure, meaning and content]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 4, 29–39 [in Ukrainian].

Schedrovitskiy, G. P. (1997). Filosofiya. Nauka. Metodologiya [Philosophy. Science. Methodology]. Moskcow [in Russian].

Yaroshevskiy, M. G. (1983). Opponenskiy krug i nauchnoe otkryitie [Opponen circle and scientific discovery]. Voprosyi filosofii – Questions of philosophy, 10, 49–62 [in Russian].

Furman, A. V. (2016). Volodymyr Romenets as Architect of methodology of humanitarian cognition. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 2, 11–24 [in English].




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2020.02.013

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)