Меланхолія, або діти польського сатурна

Шимон Врубель

Анотація


Стаття має подвійне завдання, зважаючи на зміст книги Міри Марцінов, яка є важливою з двох дискусійних тем: божевілля та його умов і впливу на Польщу та на її соцієтальну психіку, зокрема на специфіку польської меланхолії. Викладаються авторські міркування про статус меланхолії в культурі та її унікальне положення у суспільному житті. Ставиться питання: чи не сумнівається меланхолік у своєму житті? Досить виправданою гіпотезою було б те, що меланхолік бачить себе скоріше мертвим, а не живим тілом. Значущість цитованої книги полягає в тому, що вона ставить тривожні питання, а не дає легкі відповіді. Перш за все стає очевидним незрозуміле – як розвивати гносеологічну історію меланхолії, яку розуміють як наукову ідею, котра прагне до узгодженості та адекватності мові медицини, тоді як політичну історію меланхолії витлумачують як симптом соціокультурного контексту, в даному упредметненні стосовно Польщі. Наука  в цьому випадку створює або відбирає концепції, хоча й систематизує їх завжди у певному місці та часі. По-друге, на сьогодні незрозуміло, як відрізнити саму мову меланхолії, яка є мовною стихією надзвичайного стану, від мови медицини, яка є засобом опису певного медичного розладу. Медицина більшою мірою, ніж прийнято думати, стосується нормальності, аніж проблемної концепції здоров’я. Медицина, керуючи людським життям, приймає нормативний підхід, який не зводиться до надання порад про те, як жити розумно, але дозволяє впливати на фізичні та моральні стосунки громадян, що пов’язують їх із суспільством. По-третє, стверджується, що саме поняття меланхолії залишається динамічним і змінним. Запропоноване “еротичне сузір’я меланхолії” свідчить про те, що предмет меланхолії втрачає здатність знаходити нові упредметнення любові. Ця нездатність одночасно спрямовує особу до відкритого нігілізму, який є не тільки “нікчемністю волі” і звичайною “волею нікчемності”, ще й відкриттям нікчемності знання та марності процесу пізнання. Неможливість знайти предмети, що варті любові, пов’язано з труднощами віднайти предмети, варті докладання зусиль. Отож причини меланхолії виходять за межі тривіального випадку втрати й охоплюють усі образи, відмови, невдачі, розчарування, включаючи зневіру у процесі пізнання. Меланхолія призводить предмет до розпадання, тому вона постає межею всіх медичних знань, заявляючи, що в клінічному пізнанні немає таємниці “розладу”, що не існує секрету божевілля і що існує ніщо самого дослідження божевілля. Висновується, що божевілля - це визнання мізерності світу.


Ключові слова


меланхолія; сумнів; тривога; мова меланхолії; психічне здоров’я; нормативний підхід; нігілізм; божевілля

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Agamben, G. (1993). Stanzas: Word and Phantasm in Western Culture, trans. R. L. Martinez, Minneapolis: University of Minnesota Press.

Benjamin, W. (1977). The Origin of German Tragic Drama, trans. J. Osborne, London: New Left Books.

Benjamin, W. (2005). On the Concept of History, trans. Chris Turner, London: Verso.

Biegański, W. (1896). Medycyna i filozofia. Uwagi z powodu dzieła prof. H. Struvego, pt. „Wstęp krytyczny do filozofii” [Medicine and Philosophy. Comments Due to the Work of prof. H. Struve, entitled „Critical Introduction to Philosophy”], [in:] „Medycyna”, r. 31, t. 24, nr. 31-33.

Breuer, J., Freud, S., (1895/1955) Studies on Hysteria, trans. J. Strachey. [in:] The Standard Edition of the Complete Psychological Works of Sigmund Freud, Vol. II. Hogarth Press: London.

Derrida, J. (1978). Cogito and the History of Madness, [in:] J. Derrida, Writing and Difference, trans. A. Bass. London & New York: Routledge.

Didi-Huberman, G. (2003). Invention of Hysteria. Charcot and the Photographic Iconography of the Salpкtriиre, trans. A. Hartz, London: The MIT Press.

Foucault, M, Nietzsche, Genealogy, History, (1971), [in:] Language, Counter-Memory, Practice: Selected Essays and Interviews, (ed.) D. F. Bouchard, Ithaca: Cornell University Press, 1977.

Foucault, M. (1965). Madness and Civilization: A History of Insanity in the Age of Reason, trans. R. Howard. New York: Random House.

Foucault, M. (1997). Madness, the Absence of Work (d’њuvre), [in:] A. I. Davidson (ed.), Foucault and his Interlocutors. London and Chicago: Chicago University Press.

Foucault, M. Ed., (1975). „I, Pierre Riviйre, having slaughtered my mother, my sister, and my brother”. A Case of Parricide in the 19th Century, trans. F. Jellinek, New York: Pantheon Books.

Foucault, M., (1954/1976) Mental Illness and Psychology, trans. by A. M. Sheridan-Smith, New York: Harper and Row.

Freud, S. (1917). Mourning and Melancholia, trans. J. Strachey [in:] The Standard Edition of the Complete Psychological Works of Sigmund Freud, Volume XIV (1914-1916): On the History of the Psycho-Analytic Movement, Papers on Metapsychology and Other Works, London: Hogarth, pp. 237-258.

Hacking Ian (1998) Mad Travelers: Reflections on the Reality of Transient Mental Illness. Charlottesville, Virginia: University of Virginia Press.

Heidegger, M. (1982), On the Way to Language, trans. P.D. Hertz, J. Strambaugh. New York: Harper & Row.

Klibansky, R., Panofsky, E., Saxl, F., (1964) Saturn and Melancholy: Studies in the History of Natural Philosophy, Religion, and Art, New York, Basic Books.

Kristeva, J. (1989) Black Sun: Depression and Melancholia, trans. L. S. Roudiez, New York: Columbia University Press.

Lovejoy Oncken A. (1936). The Great Chain of Being: A Study of the History of an Idea, Harvard University Press. Reprinted by Harper & Row.

Łowicki, M. (1846) Melancholia [Melancholia], [in:] „Przegląd Naukowy”, r. V, t. XVII, nr 3, pp. 85-96.

Marcinów, M. (2018) Historia polskiego szaleństwa. Tom I. Słońce wśród czarnego nieba. Studium melancholii [The History of Polish Madness. V.1. The Study of Melancholy], Gdańsk: Słowo/obraz terytoria.

Nietzsche, F. (1878/1995) The Use and Abuse of History, trans. R. T. Grey, [in:] Friedrich Nietzsche, Unfashionable Observations, Stanford University Press.

Pettman D. (2006). Love and Other Technologies. Retrofitting Eros for the Information Age, New York Fordham University Press.

Słowacki, J. (1834/2010 ). Kordian, trans. G. T. Kapolka, Chicago: Green Lantern Press.




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2020.03.104

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)