Факторна структура соціального інтелекту учнів різних типів шкіл

Анотація

Ключовим завданням модернізації системи освіти України є створення умов для розвитку обдарувань учнів. При цьому слід враховувати, що високий рівень інтелектуального розвитку часто поєднується зі слабким розвитком соціального інтелекту, що зумовлює труднощі в налагодженні міжособистісних взаємин і може призводити до соціальної дезадаптації. Соціальний інтелект – це інтегративна здатність розуміти наміри, мотиви та емоційні стани інших людей, передбачати їхню поведінку й ефективно взаємодіяти в соціальному довкіллі. Мета дослідження полягала в порівнянні факторних структур соціального інтелекту учнів підліткового віку, які навчаються у різних типах шкіл. Застосовано комплекс психодіагностичних методик, релевантних для вибірки підлітків 12-14 років, а саме: тест творчих здібностей для діагностики когнітивно-креативного компоненту соціального інтелекту (адаптація Я. Пономарьова методики Е. Торренса); методику PSC-Ukr та Y-PSC-Ukr (Pediatric Symptom Checklist М.S. Jellinek, J.M. Murphy в адаптації О. Луценко, Д. Штриголь, Н. Міхановської) для оцінки психосоціального функціонування за шкалами інтерналізації та екстерналізації; методику «Оцінка взаємин підлітка з класом» А.В. Петровського для визначення типу сприйняття індивідом групи – індивідуалістичний, колективістичний, прагматичний типи (обидві методики спрямовані на діагностику емоційного компонента соціального інтелекту); тест «Оцінка вмінь говорити і слухати» У. Маклені та методику «КОС-2» (комунікативні та організаторські схильності) Б. Федоришина і В. Синявського для діагностики поведінкового компонента; методику «Палітра інтересів» О.І. Савенкова для розпізнавання мотиваційного компонента соціального інтелекту, зокрема комунікативних інтересів. Емпіричне дослідження здійснено за крос-секційним дизайном. Вибірку становили 535 учнів 6-8 класів (12-14 років), які навчалися в інноваційно-селективному освітньому довкіллі, де реалізовувався науково-педагогічний проєкт «Інтелект України» (група «Інтелект») та типово інклюзивних закладах загальної середньої освіти, де відбувалася реалізація Концепції нової української школи (група «НУШ»). Порівняльний аналіз факторних структур соціального інтелекту обох груп дав змогу сформулювати такі висновки: 1) структура соціального інтелекту школярів, що перебувають у традиційному освітньому просторі, характеризується більшою диференційованістю та багатовимірністю; 2) прагматична індивідуалістична орієнтація учнів групи «Інтелект» протистоїть реалістичній колективістичній орієнтації учнів «НУШ»; 3) у групах підлітків «НУШ» диференційовані такі аспекти соціального інтелекту, як комунікативно-організаторська компетентність та творча соціальна активність, тоді як у групі «Інтелект» фактор «Соціально-комунікативна зрілість» вирізняється трьома консолідованими компонентами – комунікативними й організаторськими здібностями, умінням доладно говорити та слухати; 4) у групі вихованців «НУШ» емоційно-поведінкова дезадаптація утворює окремий автономний фактор, тоді як у групі «Інтелект» вона інтегрована у єдиний фактор соціально-комунікативної зрілості; 5) у групі школярів «НУШ» один фактор поєднує спортивні та математичні вподобання, тоді як у групі «Інтелект» математичні захоплення та інтерес до фізичної культури і спорту інтегровані з іншими академічними інтересами; 6) зафіксовано різну спрямованість реалізації творчого потенціалу залежно від типу навчального закладу: учні з групи «Інтелект» зацікавлені в індивідуальних творчих досягненнях, а учні з групи «НУШ» – у прояві творчої активності у спільній навчальній діяльності з однокласниками.

A key objective of the modernization of the Ukrainian education system is the creation of conditions for the development of students’ giftedness. At the same time, it should be taken into account that a high level of intellectual development is often combined with an insufficient level of social intelligence, which causes difficulties in establishing interpersonal relationships and may lead to social maladjustment. Social intelligence is understood as an integrative ability to understand the intentions, motives, and emotional states of other people, to predict their behavior, and to interact effectively in the social environment. The aim of the study was to compare the factor structures of social intelligence in adolescents studying in different types of schools. A set of psychodiagnostic methods relevant to a sample of adolescents aged 12-14 was applied, including: the Test of Creative Abilities for diagnosing the cognitive-creative component of social intelligence (Ya. Ponomaryov’s adaptation of E. Torrance’s method); the PSC-Ukr and Y-PSC-Ukr (Pediatric Symptom Checklist by M. S. Jellinek and J. M. Murphy adapted by O. Lutsenko, D. Shtrygol, and N. Mikhanovska) for assessing psychosocial functioning according to the internalization and externalization scales; A.V. Petrovskiy’s method “Assessment of an Adolescent’s Relations with the Class” to determine the type of an individual’s perception of a group (individualistic, collectivistic, and pragmatic types) (both methods aimed at diagnosing the emotional component of social intelligence); the “Assessment of Speaking and Listening Skills” test by W. McLain and the “COS-2” method (Communicative and Organizational Inclinations) by B. Fedoryshyn and V. Synyavskyi for diagnosing the behavioral component; and O.I. Savenkov’s “Palette of Interests” method for diagnosing the motivational component of social intelligence, particularly communicative interests. The empirical study was conducted using a cross-sectional design. The sample consisted of 535 students in grades 6-8 (12-14 years old) who studied in an innovative- selective educational environment where the scientific and pedagogical project “Intellect of Ukraine” was implemented (the “Intellect” group) and in typical-inclusive secondary education institutions where the Concept of a New Ukrainian School was implemented (the “NUS” group). A comparative analysis of the factor structures of social intelligence in both groups made it possible to draw the following conclusions: 1. the structure of social intelligence of students in the traditional educational environment is characterized by greater differentiation and multidimensionality; 2. the pragmatic individualistic orientation of students in the “Intellect” group contrasts with the pragmatic collectivistic orientation of students in traditional schools; 3. in the traditional school group, such aspects of social intelligence as communicative-organizational competence and creative social activity are differentiated, whereas in the “Intellect” group the factor “Socio-Communicative Maturity” is characterized by three consolidated components –communicative and organizational abilities as well as speaking and listening skills; 4. in the traditional school group, emotional-behavioral maladjustment forms a separate autonomous factor, whereas in the “Intellect” group it is integrated into the single factor of socio-communicative maturity; 5. in the traditional school group, one factor combines sports and mathematical interests, whereas in the “Intellect” group mathematical interests and interest in physical education and sports are integrated with other academic interests; 6. different orientations of the realization of creative potential were identified depending on the type of educational institution: students from the “ Intellect” group are more oriented toward individual creative achievements, whereas students from traditional schools demonstrate creativity primarily in joint activities with classmates.