Eight crime factor model for youths in Mexican violence contexts

Автор(и)

  • Сара-Маргаріта Чавес-Вальдес доктор філософії, головний науковий співробітник Відділу досліджень Вільної школи психології Університету поведінкових наук, членкиня Національної системи дослідників Мексики з соціальної та медичної психології у сфері комунітарного насильства, сприйняття насильства і ризиків, віктимізації, колективних властивостей ПТСР на рівні громади; наукова співробітниця компанії “Mеxico” в штатах Арізона та Техас дослідницького кластеру США “Дослідження соціальних страхів у латиноамериканських міґрантів”, м. Чихуахуа, Мексиканські Сполучені Штати. sarahmargaritachavezv@gmail.com ORCID: 0000-0003-0714-5379 http://orcid.org/0000-0003-0714-5379
  • Оскар Армандо Еспарза дель Віллар учасник докторської програми з психології Автономного університету де Сьюдад-Хуарес, викладач, член Національної системи дослідників Мексики першого рівня, м. Чихуахуа, Мексиканські Сполучені Штати. oesparza@uacj.mx ORCID: 0000-0002-7313-3766 http://orcid.org/0000-0002-7313-3766
  • Летісія Ріос Веласко Морено кандидат психологічних наук, професор Автономного університету де Сьюдад-Хуарес, член Національної системи дослідників Мексики першого рівня, член академічної групи “Клінічна та медична психологія, насильство та сім’я” за науковими напрямками: “”Насильство, культура та сім’я, дослідження здоров’я, психопатологія та системи”, м. Чихуахуа, Мексиканські Сполучені Штати. lrios@uacj.mx ORCID: 0000-0001-5480-4651 http://orcid.org/0000-0001-5480-4651
  • Деніс Релоджо-Ховел MSc, MBPsS, засновник і головний редактор журналу “Psychreg Journal of Psychology”, член Міжнародного товариства психології критичного здоров’я, член Британського психологічного товариства, магістр психології університету Хертфордшира, Велика Британія. drelojo.howell@gmail.com ORCID: 0000-0001-8898-2077 http://orcid.org/0000-0001-8898-2077

DOI:

https://doi.org/10.35774/pis2019.02.098

Ключові слова:

молодь, колективна ефективність, колективний страх

Анотація

The impact of youth violent interactions promoted by: collective fear, and individual coping strategies: youth coping mechanisms, posttraumatic stress traits, measured individually but considered at a collective level and identified as PTSD traits in a community, and social vulnerability as predictors of multifactorial high violence social contexts, are the main psychological mechanisms that Diagnostic on Vulnerability Effectiveness model (DOVE-8) consider as multifactorial factors underpinning cycles of violence, the priority for this diagnostic model examine abovementioned constructs and their association in youth’s efficacy, as a collective outcome, DOVE-8 analysis model states that teenagers dealing with specific or widespread fear in violent scenarios, develop certain coping strategies, that furthermore strengthen collective fear. Gradually, an impact on life quality is established, promoting unhealthier mental states and poor social relationships, that consolidate a collective inefficacy, in addition, particular associations were found between high impact crimes and above cited main constructs, that provide a research tool to provide insight into: main fears, coping mechanisms and youth outcomes translated into social ineffectiveness such as: low cohesion, tolerance, participation and respect to law and social norms. Youth cope can be explained by cognitive and physical strategies. Several traits of posttraumatic stress can promote physiological arousal, followed by emotional or affective coping at violent stimuli or criminal events and, all abovementioned become predictors of crime fear, also known as social anxiety, especially in youth communities with high socio economic and cultural vulnerability. Confronting cognitively a context of violence triggers a rise on risk perception, basically, in privileged- low vulnerability groups with crucial health implications, unnecessary high expenses to cope with crime expectancies in private security at a household level, and stressful fearful coping strategies such as: information distortion, discriminatory processes, low social cohesion, fear based reactions to confront crime, a factor that seen at a glance, might diminish criminal widespread or emotional fear, undoubtedly, this fear type was not found in high vulnerability groups under study. Risk perception was a specific fear commonly found in youth groups with low vulnerability. Both diverse type of fears: specific (risk perception) and widespread fear (social anxiety /crime fear), gather together in a heterogeneous youth community, diminishing collective effectiveness: promoting poor cohesion, low tolerance, discrimination processes, lower levels of social agency, recurrent violent cycles arousals in the community, among other consequences.

Посилання

Chavez, S. (2015). El surgimiento de la victimizaciуn colectiva en Mйxico. Paper presented in the 11th International Congress of Qualitative Inquiry (ICQI 2015).Chicago, IL: University of Illinois at Urbana-Champaign. Recovered from http://www.icqi.org/QI2015-Final-Program-043015.

Chavez, S. y Rнos V., L. (2015). Intervenciуn para el desarrollo socioemocional, la conducta prosocial y la inhibiciуn de la conducta violenta en jуvenes. Memories of the first Regional Conference in Psychology “Advances and challenges on Psychology in Latin America” (pp. 921-922). Bogotб: Colegio Oficial de Psicуlogos de Colombia.

Chavez, S.M.; Esparza, O.A. y Riosvelasco, L (2018). Hacia un modelo del impacto del miedo colectivo, estrategias de afrontamiento y estrйs postraumбtico en la eficacia de jуvenes mexicanos. Enseсanza e Investigaciуn en Psicologнa, 23(1), p.15.

Chomsky, N. (2002). Propaganda and public opinion. Barcelona: Crнtica.

Cohen, J. (1992). A power primer. Psychological Bulletin, 112(1), 155-159.

Fonseca, K. y Sandoval, C. (2005). Communication media and citizen insecurity in Costa Rica. San Jose: Programa de las Naciones Unidas para el Desarrollo.

Garcia-Castro, J.D. y Barrantes U., B. (2014). Perception and fear of crime: Articles in Spanish revised 2004-2014.Reflexiones, 95(1), 87-100.

Gуmez, M.(2006). Scientific Methodology Research. Mйxico: Brujas.

Hu, L. y Bentler, P.M. (1999). Cutoff criteria for fit indexes in covariance structure analysis: Conventional criteria versus new alternatives. Structural Equation Modeling, 6(1), 1-55.

Keane, C. (1995). Victimization and fear: assessing the role of offender and offence. Canadian Journal of Criminology, 37(2), 431-455.

Kim, EJ, Pellman, B., y Kim, JJ (2015). Efectos de estrйs en el hipocampo: una revisiуn crнtica. Aprendizaje y memoria, 22 (9), 411-416.http://doi.org/10.1101/lm.037291.114

Mundez, J., Villar, A., y Becerril, T. (2009). An approach to fear feeling and its impact on the reconfiguration of social spaces. Urbano, 12(19), 79-92.

Morбs, L. (2010). Tranquilizar y proteger. El miedo ante el asedio de los jуvenes violentos y el abismo de las instituciones. Memories of the IX Jornadas de Investigaciуn de la Facultad de Ciencias Sociales. Montevideo: Universidad de la Repъblica, 13-15 de septiembre.

Roozendaal, B., & McGaugh, J. L. (2011). Memory Modulation. Behavioral Neuroscience, 125(6), 797–824. http://doi.org/10.1037/a0026187

Ruiz J., I. (2007). Cultura ciudadana, miedo al crimen y victimizaciуn: Un anбlisis de sus interrelaciones desde la perspectiva del tejido social. Acta Colombiana de Psicologнa, 10, 65-74.

Tobal, J.J. y Vindel, A. (2002). Inventario de Situaciones y Respuestas de Ansiedad (ISRA): Manual (5 rev.). Madrid: TEA.

Vuanello, R. (2006). Un nuevo instrumento de evaluaciуn psicolуgica: El Cuestionario de Inseguridad Urbana. Revista Interdisciplinaria, 23(1), 17-45.

Завантаження

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.