Eight crime factor model for youths in Mexican violence contexts
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2019.02.098Ключові слова:
молодь, колективна ефективність, колективний страхАнотація
The impact of youth violent interactions promoted by: collective fear, and individual coping strategies: youth coping mechanisms, posttraumatic stress traits, measured individually but considered at a collective level and identified as PTSD traits in a community, and social vulnerability as predictors of multifactorial high violence social contexts, are the main psychological mechanisms that Diagnostic on Vulnerability Effectiveness model (DOVE-8) consider as multifactorial factors underpinning cycles of violence, the priority for this diagnostic model examine abovementioned constructs and their association in youth’s efficacy, as a collective outcome, DOVE-8 analysis model states that teenagers dealing with specific or widespread fear in violent scenarios, develop certain coping strategies, that furthermore strengthen collective fear. Gradually, an impact on life quality is established, promoting unhealthier mental states and poor social relationships, that consolidate a collective inefficacy, in addition, particular associations were found between high impact crimes and above cited main constructs, that provide a research tool to provide insight into: main fears, coping mechanisms and youth outcomes translated into social ineffectiveness such as: low cohesion, tolerance, participation and respect to law and social norms. Youth cope can be explained by cognitive and physical strategies. Several traits of posttraumatic stress can promote physiological arousal, followed by emotional or affective coping at violent stimuli or criminal events and, all abovementioned become predictors of crime fear, also known as social anxiety, especially in youth communities with high socio economic and cultural vulnerability. Confronting cognitively a context of violence triggers a rise on risk perception, basically, in privileged- low vulnerability groups with crucial health implications, unnecessary high expenses to cope with crime expectancies in private security at a household level, and stressful fearful coping strategies such as: information distortion, discriminatory processes, low social cohesion, fear based reactions to confront crime, a factor that seen at a glance, might diminish criminal widespread or emotional fear, undoubtedly, this fear type was not found in high vulnerability groups under study. Risk perception was a specific fear commonly found in youth groups with low vulnerability. Both diverse type of fears: specific (risk perception) and widespread fear (social anxiety /crime fear), gather together in a heterogeneous youth community, diminishing collective effectiveness: promoting poor cohesion, low tolerance, discrimination processes, lower levels of social agency, recurrent violent cycles arousals in the community, among other consequences.
Посилання
Chavez, S. (2015). El surgimiento de la victimizaciуn colectiva en Mйxico. Paper presented in the 11th International Congress of Qualitative Inquiry (ICQI 2015).Chicago, IL: University of Illinois at Urbana-Champaign. Recovered from http://www.icqi.org/QI2015-Final-Program-043015.
Chavez, S. y Rнos V., L. (2015). Intervenciуn para el desarrollo socioemocional, la conducta prosocial y la inhibiciуn de la conducta violenta en jуvenes. Memories of the first Regional Conference in Psychology “Advances and challenges on Psychology in Latin America” (pp. 921-922). Bogotб: Colegio Oficial de Psicуlogos de Colombia.
Chavez, S.M.; Esparza, O.A. y Riosvelasco, L (2018). Hacia un modelo del impacto del miedo colectivo, estrategias de afrontamiento y estrйs postraumбtico en la eficacia de jуvenes mexicanos. Enseсanza e Investigaciуn en Psicologнa, 23(1), p.15.
Chomsky, N. (2002). Propaganda and public opinion. Barcelona: Crнtica.
Cohen, J. (1992). A power primer. Psychological Bulletin, 112(1), 155-159.
Fonseca, K. y Sandoval, C. (2005). Communication media and citizen insecurity in Costa Rica. San Jose: Programa de las Naciones Unidas para el Desarrollo.
Garcia-Castro, J.D. y Barrantes U., B. (2014). Perception and fear of crime: Articles in Spanish revised 2004-2014.Reflexiones, 95(1), 87-100.
Gуmez, M.(2006). Scientific Methodology Research. Mйxico: Brujas.
Hu, L. y Bentler, P.M. (1999). Cutoff criteria for fit indexes in covariance structure analysis: Conventional criteria versus new alternatives. Structural Equation Modeling, 6(1), 1-55.
Keane, C. (1995). Victimization and fear: assessing the role of offender and offence. Canadian Journal of Criminology, 37(2), 431-455.
Kim, EJ, Pellman, B., y Kim, JJ (2015). Efectos de estrйs en el hipocampo: una revisiуn crнtica. Aprendizaje y memoria, 22 (9), 411-416.http://doi.org/10.1101/lm.037291.114
Mundez, J., Villar, A., y Becerril, T. (2009). An approach to fear feeling and its impact on the reconfiguration of social spaces. Urbano, 12(19), 79-92.
Morбs, L. (2010). Tranquilizar y proteger. El miedo ante el asedio de los jуvenes violentos y el abismo de las instituciones. Memories of the IX Jornadas de Investigaciуn de la Facultad de Ciencias Sociales. Montevideo: Universidad de la Repъblica, 13-15 de septiembre.
Roozendaal, B., & McGaugh, J. L. (2011). Memory Modulation. Behavioral Neuroscience, 125(6), 797–824. http://doi.org/10.1037/a0026187
Ruiz J., I. (2007). Cultura ciudadana, miedo al crimen y victimizaciуn: Un anбlisis de sus interrelaciones desde la perspectiva del tejido social. Acta Colombiana de Psicologнa, 10, 65-74.
Tobal, J.J. y Vindel, A. (2002). Inventario de Situaciones y Respuestas de Ansiedad (ISRA): Manual (5 rev.). Madrid: TEA.
Vuanello, R. (2006). Un nuevo instrumento de evaluaciуn psicolуgica: El Cuestionario de Inseguridad Urbana. Revista Interdisciplinaria, 23(1), 17-45.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).