КРЕАТИВНІСТЬ ГЕШТАЛЬТУ: БАГАТОШАРОВІСТЬ І ВИДОВА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ
Анотація
Гештальти, як відомо, продукують окремі психічні утворення у взаємодії з довкіллям, вступають між собою у взаємозв’язки, обмінюються енергією, виконують видові функції. Система гештальту - це завжди сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв’язок чи взаємодія, де важливими рисами є її багатошаровість, креативність і видова
спеціалізація. Вона відображається дискурсивно-логічно у вигляді окремих думок, наукових понять і концептів, між якими встановлюються співвідношення підпорядкування, послідовність зв’язків, функціональне взаємопідкріплення. Автогенез систем гештальтів відбувається до певного часу під впливом внутрішніх сил і тенденцій життєдіяльності організму, а їх удосконалення спричинене соціогенезою. Зародження, темп розвитку і послідовність дозрівання окремих систем тут здійснюється спонтанно і гетерохронно.
Посилання
Клименко В.В. Как воспитивать вундеркинда. -Харьков “Фолио”, 1996. - 463 с.
Клименко В.В. Механізми психомоторики людини. - Київ, 1997. - 192 с.
Клименко В.В. Механізм творчості: чим його розвивати? - К.: Шкільний світ, 2001. - 100 с.
Клименко В.В. Психологія творчості. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 480 с.
Клименко В.В. Психологія спорту. - К.: Академія,
- 426 с.
Allport F.H. Theories of perception and the concept of structure. - N.Y.-L., 1955.
Boring E.G. Sensation and perception in the history of experimental psychology. - N.Y., 1972.
Gibson S. The ecological approach to visual perception. - Boston, 1979.
Helson H. The fundamental propositions of gestalt psychology // Psychol. rev. - 1933. - V. 40. - P. 13-32.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
