МЕТОДОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ ІННОВАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ
Ключові слова:
методологія, методологія науки, професійне методологування, методи і засоби пізнання, системно-миследіяльнісна методологія, модель-конфігуратор, онтологія, епістемологія, реальний та ідеальний об’єкт, методологічна план-картаАнотація
У дослідженні аналізуються загальні проблеми історії та розвитку сучасної наукової методології, висвітлюються методологічні механізми об’єднання і співорганізації знань задля побудови багатосторонньої картини об’єкта, що вивчається (за Г.П. Щедровицьким), обґрунтовується модель методологічної план-карти дослідження інноваційно-психологічного клімату модульно-розвивальної освіти, що створена на роцесу попереднього конфігурування різнобічного наукового матеріалу.
Посилання
Антонюк В.И., Зотова О.И., Моченов Г.А., Шорохова Е.В. Проблема социально-психологического климата в советской социальной психологии// Социально-психологический климат коллектива: теория и методы изучения. - М.: Наука, 1980. - С. 5-25.
Бабайцев А.Ю. СМД-Методология // Новейший философский словарь: 3-е изд. - Мн.: Книжный Дом. - 2003. - С. 923-926.
Бойко В.В., Ковалев А.Г., Панферов В.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. - М.: Мысль, 1983. - 206 с.
Гільбух Ю.3., Дробноход М.І. Інноваційний експеримент у школі. - К.: УІПКККО, 1994. - 90 с.
Громыко Ю.В. Московская методологическая школа: социокультурные условия возникновения, идейное содержание, проблемы развития // Вопросы методологии. - 1991. - №4. - С. 21-39.
Гуменюк О. Методологічна план-карта дослідження інноваційно-психологічного клімату // Вітакультурний млин. - 2005. - Модуль 2. - С. 12-17.
Гуменюк О. Освітнє спілкування як інформаційний, діловий, психосмисловий і самосенсовий різновиди обміну // Психологія і суспільство. - 2005. - №3. - С. 78-99.
Гуменюк О. Феномен полімотивації: сутнісний зміст взаємин за модульно-розвивальної оргсистеми // Психологія і суспільство. -2001. - №1. - С. 74-123.
Гуменюк О.Є. Психологія впливу: Монографія. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - 304 с.
Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції: Навчальний посібник. - Тернопіль: Економічна думка, 2004. - 310 с.
Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика. - К.: Либідь, 2001. - 334 с.
Инновационное обучение: стратегия и практика // Материалы Первого научно-практического семинара, Сочи / Под ред. В.Я. Ляудис. - М., 1994. - 203 с.
Казмиренко В.П. Социальная психология организаций: Монография. - К.: МЗУУП, 1993. - 384 с.
Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике. Обучение на основе исследования, игр, дискуссии. - Рига, 1995. - 186 с.
Ковалев Г.А. О системе психологического воздействия // Психология воздействия (проблемы теории и практики). - М.: АПН СССР, 1989. - С. 4-43.
Кондаков И.М. Психология. Иллюстрированный словарь. -СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 512 с.
Костін Я.А. Система підготовки вчителів-дослідників до впровадження модульно-розвивального навчання: Наукове видання / За ред. А.В. Фурмана. - Тернопіль: Інститут ЕСО, 2005. - 62 с.
Краснухина Е.К. Дом как любовь // Ступени. - 1997. - N«10. -С. 40-49.
Лазарев В.С. О развивающихся педагогических системах // Педагогика. - 2002. - №8. - С. 13-24.
Лазарев В.С.,Мартиросян Б.П. Педагогическая инноватика: объект, предмет и основные понятия // Педагогика. - 2004. - №4. - С. 11-21.
Матіюк І.О. Інноваційні моделі навчального процесу в сучасній школі (на матеріалах різних типів навчально-освітніх закладів України): Автореф. дис... канд. педагогічних наук: 13.00.01 / Київський ун-т імені Тараса Шевченка. - К., 1999. - 22 с.
ПарыгинБ.Д. Социально-психологический климат коллектива. - Ленинград: Наука, 1981. - 192 с.
Попов Б.В. Альтернативна модель етносу та людини (кілька зауваг щодо вітацентричної парадигми) // Філософська думка. - 2001. - №4. - С. 37-54.
Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Основы психологической антропологии. Психология человека: Введение в психологию субъективности. - М.: Школа-Пресс, 1995. - 384 с.
Социологический справочник / Под общей ред. В.И. Волови-ча. - К.: Политиздат Украины, 1990. - 382 с.
Философия культуры. Дом. // Ступени. - 1997. - №10.
Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. - К.: Українська радянська енциклопедія. - 1986. - 798 с.
Фурман А. Рівні та критерії методологування у професійному здійсненні науково-дослідної діяльності // Вітакультурний млин. -2005. - Модуль 1. - С. 5-13.
Фурман А. Розширення сфери професійної психологічної роботи: соціокультурний підхід // Технологія інноваційного пошуку в системі вищої освіти: Зб.мат.до регіон.наук.-м.конф. (19 квітня 2002 р.). - Тернопіль: Економічна думка, 2002. - С. 48-51.
а. Фурман А. Система інноваційної освітньої діяльності мо-дульно-розвивальної школи та її комплексна експертиза // Психологія і суспільство. - 2005. - №2. - С. 29-75.
Фурман А. Теорія освітньої діяльності як метасистема // Психологія і суспільство. - 2001. - №3. - С. 105-144; 2002. - №3^. - С. 20-58.
Фурман А.В. Вітакультурне обґрунтування практичної психології // Практична психологія і соціальна робота. - 2003. - №4. - С. 9-13.
Фурман А.В. Методологія наукових досліджень: Модульно-роз-вивальний підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2005. - 40 с.
Фурман А.В. Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення. - К.: Правда Ярославичів, 1997. - 340 с.
Шуст Н.Б. Інноваційна діяльність молоді. - Вінниця: ВДМУ, 2001. - 223 с.
Щедровицкий Г.П. Избранные труды. - М.: Шк. культ. политики, 1995. - 760 с.
Щедровицький Г. Схема миследіяльності - системно-структурна будова, значення і зміст // Психологія і суспільство. - 2005. - №4. - С. 50-61.
Юсуфбекова Н.Р. Общие основы педагогической инноватики: опыт разработки инновационных процессов в образовании. - М.: Педагогика, 1991. - 192 с.
Яковенко В.Б. Введение в инновационные технологии. - 2-е изд. - К.: Изд-во Европейского ун-та, 2002. - 134 с.
Ясвин В.А. Экспертиза школьной образовательной среды. -М.: Сентябрь, 2000. - 128 с.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
