Ідеї Володимира Роменця і тенденції розвитку психології в Україні (до сторіччя від дня народження)

Анотація

Стаття підготовлена за підсумками роботи міждисциплінарного круглого столу всеукраїнського масштабу, присвяченого сторіччю від дня народження видатного українського філософа і психолога, історика і методолога, фундатора вітчизняної історико-психологічної науки, теорії вчинку і канонічної психології Володимира Андрійовича Роменця (1926-1998), що відбувся 20 травня 2026 року в дистанційному форматі на платформі Zoom на базі факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Узагальнено зміст виголошених вітальних слів і ключових доповідей на пленарному засіданні відомих в Україні і за кордоном науковців, більшість із яких особисто знали проф. Роменця або як колегу, або як лектора, або як учителя. Ідейно-тематичне рубрикування всього напрацьованого під час круглого столу різнопредметного наукового матеріалу, а також переосмислення новаційних здобутків творчого шляху українського мислителя дали змогу обгрунтувати щонайменше шість напрямків його самісно-креативних, головно культурно-психологічних, узмістовлень: а) психологію творчості, а у її дисциплінарному форматі формування та виявлення творчих здібностей людини на різних етапах життєвого шляху – від дитячої грайливости до особистісної зрілости, від паростків спонтанного фантазування до вчинкової моральної творчості; б) теоретичну систему історії всесвітньої психології, що створена методологічними ресурсами авторського вчинкового підходу як взаємодоповнення мережива таких засадничих епістемологічних форм, як предмет, принципи, методи, підходи і поняттєво-категорійні засоби довершеного історико-психологічного дослідження; в) філософсько-психологічну теорію вчинку, в якій він постає і найдосконалішим способом людського буття, і каноном ковітального існування натхненної особистості, і водночас екзистенційним актом єднання поцейбічного і потойбічного, реального та ідеального, індивідуального й усезагального, людини і світу; г) канонічну психологію як перспективний напрям і новітній етап розвитку психології як людинознавчої науки, що вивчає суб’єктивність у найбільш повноцінному життєвому контексті – у безмежному багатоманітті взірцевих психічних феноменів, витлумачених через логіко-структурну оптику вчинку; д) психософію вчинку як епістемологічний перехід авторської теоретичної системи у методологію дослідження джерел, сутності і вершин людського буття; е) методологію гуманітарного пізнання, яка відкриває людству вчинково-канонічну оргсхему рефлексивних розмірковувань на будь-який предмет, що охоплює сув’язь форм, методів, способів і засобів миследіяльності. Більшість промовців указаного наукового заходу погодилися з тим, що Володимир Андрійович Роменець – це талановитий мислитель другої половини ХХ століття, культурно вагомі здобутки і відкриття якого вартують світового визнання, а його наукові твори мають бути перекладені на мови інших народів.

The article was prepared on the basis of the interdisciplinary nationwide round table dedicated to the 100th anniversary of the birth of the outstanding Ukrainian philosopher and psychologist, historian and methodologist, founder of the national historical-psychological science, the theory of the deed, and canonical psychology, Volodymyr Romenets (1926-1998). The event took place online via the Zoom platform on May 20, 2026, and was hosted by the Faculty of Psychology of Taras Shevchenko National University of Kyiv. The article summarizes the content of the welcoming remarks and keynote presentations delivered at the plenary session by renowned scholars from Ukraine and abroad, most of whom personally knew Prof. Romenets either as a colleague, lecturer, or teacher. The ideological and thematic systematization of the diverse scholarly materials presented during the round table, together with a reconsideration of the innovative achievements of the Ukrainian thinker’s intellectual legacy, made it possible to substantiate at least six major directions of his original creative contributions, primarily within the cultural-psychological domain. First, the psychology of creativity, including, in its disciplinary format, the formation and manifestation of human creative abilities at different stages of the life course-from children’s playfulness to personal maturity, from the beginnings of spontaneous imagination to morally responsible deed-based creativity. Second, the theoretical system of the history of world psychology, developed through the methodological resources of the author’s deed approach as a complementary network of such fundamental epistemological forms as subject matter, principles, methods, approaches, and conceptual-categorical means of comprehensive historical-psychological inquiry. Third, the philosophical-psychological theory of the deed, in which the deed appears simultaneously as the most perfect mode of human existence, the canon of co-vital existence of an inspired personality, and an existential act uniting the earthly and the transcendent, the real and the ideal, the individual and the universal, the human being and the world. Fourth, canonical psychology as a promising direction and a new stage in the development of psychology as a human science, studying subjectivity in its fullest life context-in the boundless diversity of exemplary mental phenomena interpreted through the logical-structural optics of the deed. Fifth, the psychosophy of the deed as an epistemological transition of the author’s theoretical system into a methodology for investigating the sources, essence, and highest manifestations of human existence. Sixth, the methodology of humanitarian cognition, which offers humanity a deed-canonical organizational framework for reflective reasoning about any subject matter, encompassing an integrated system of forms, methods, modes, and means of thinking activity. Most participants in this scholarly event agreed that Volodymyr Andriiovych Romenets was a gifted thinker of the second half of the twentieth century whose culturally significant achievements and discoveries deserve worldwide recognition, and whose scientific works should be translated into the languages of other nations.