Трансміксація технологій у психосоціальній роботі: онтологічні імперативи та гносеологічні виміри
DOI:
https://doi.org/10.35774/Ключові слова:
соціальна робота, психіка, клієнтАнотація
У статті досліджується феномен трансміксації технологій у сфері соціальної роботи, що визначається як глибинне, іманентне та взаємопроникне співбуття компонентів однієї технології всередині іншої. На відміну від простого змішування методів, трансміксація розглядається як об’єктивно зумовлене явище, що відображає комплексність і динамізм психосоціальної реальності людського усуспільненого життя. Проаналізовано гносеологічні виміри цього феномену й, зокрема, підкреслено важливість відмови від редукціоністського підходу на користь холістичного та інтегративного бачення світу ковітального повсякдення. Детально розглянуто ключові функціонали психосоціальної технології (соціальна діагностика, консультування, профілактика, реабілітація / абілітація, адаптація, терапія / корекція, посередництво) і продемонстровано, як кожна з них трансміксується в інші, утворюючи синергійну мегасистему. Доведено, що соціальна діагностика є перманентним когнітивним процесом, профілактика трансверсальним складником, а реабілітація метатехнологією, що інтегрує інші підходи. Висновується, що трансміксація є не перешкодою, а онтологічним імперативом, що вимагає подальшого глибокого вивчення для розвитку інтегрованих теоретичних моделей, оптимізації освітніх програм і підвищення ефективності практичних інтервенцій. Визнання трансміксації дозволить соціальному працівнику як компетентному психологу повноцінно реагувати на багатофакторні потреби та інтереси клієнтів. Перспективи подальших розвідок містять розробку методичного інструментарію для вимірювання трансміксації, виявлення її впливу на професійні компетенції та створення теоретичних моделей інтегрованої психосоціальної роботи.
The article examines the phenomenon of technology transmixation in the field of social work, defined as a deep, immanent, and mutually interpenetrating co-existence of the components of one technology within another. Unlike the simple mixing of methods, transmixation is viewed as an objectively conditioned phenomenon that reflects the complexity and dynamism of the psychosocial reality of human socialized life. The epistemological dimensions of this phenomenon are analyzed, with particular emphasis on the importance of abandoning a reductionist approach in favor of a holistic and integrative vision of the world of covital everyday life. The key functionalities of psychosocial technology (social diagnosis, counseling, prevention, rehabilitation/habilitation, adaptation, therapy/correction, and mediation) are examined in detail, and it is demonstrated how each of them transmixes into the others, forming a synergistic megasystem. It is proven that social diagnosis constitutes a permanent cognitive process, prevention a transversal component, and rehabilitation a meta-technology that integrates other approaches. It is concluded that transmixation is not an obstacle but an ontological imperative that requires further in-depth study to advance integrated theoretical models, optimize educational programs, and enhance the effectiveness of practical interventions. Recognition of transmixation enables the social worker, as a competent psychologist, to respond comprehensively to the multifactorial needs and interests of clients. Prospects for further research include the development of methodological tools for measuring transmixation, identifying its impact on professional competencies, and creating theoretical models of integrated psychosocial work.
Посилання
Bezpalko, O. V. (2009). Sotsialna pedahohika: skhemy, tablytsi, komentari [Social Pedagogy: Schemes, Tables, Comments]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury [in Ukrainian].
Bohatyryova, I. V. (2013). Tekhnolohii sotsialnoi roboty [Technologies of Social Work]. Kyiv: Vydavnychyi dim "Slovo" [in Ukrainian].
Kapska, A. Y. (2009). Sotsialna robota [Social Work]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].
Kyianytsia, Z. P., & Petrochko, Zh. V. (2017). Sotsialna robota z vrazlyvymy sim'iamy ta ditmy: Ch. I. Suchasni oriientyry ta klyuchovi tekhnolohii [Social Work with Vulnerable Families and Children: Pt. I. Modern Guidelines and Key Technologies]. Kyiv: OBNOVA KOMPANI [in Ukrainian].
Semyhina, T. V. (2021). Suchasni teorii sotsialnoi roboty: antolohiia [Modern Theories of Social Work: An Anthology]. Kyiv: Akademiia pratsi, sotsialnykh vidnosyn i turyzmu [in Ukrainian].
Senyk A.M. (2024). Art-metody u psyhosotsialniy reabilitatsiyi: resursy imozhlyvosti [Art-methods in psychosocial rehabilitation: resources and opportunities]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 1, 203-208 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2024.01.203
Senyk A.M., Moskal Yu.V. (2025). Osoblyvosti interpretatsiyi ta implementatsiyi poniattya "resylyentnist'" u psyholohichniy I pedahohichniy naukah [Peculiarities of the interpretation and implementation of the concept of "resilience" in psychological and pedagogical sciences]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 2, 158-167 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2025.02.158
Polianychko, A. O., & Kyryliuk, A. V. (Eds.). (2020). Tekhnolohii sotsialnoi roboty i sotsialnoi dopomohy v umovakh transformatsiinoho periodu: navchalno-metodychnyi posibnyk [Technologies of Social Work and Social Assistance in the Conditions of the Transformational Period: Educational and Methodological Manual]. Sumy: FOP Tsioma [in Ukrainian].
Tyuptia, L. T., & Ivanova, I. B. (2011). Sotsialna robota: metodyka vykladannia [Social Work: Teaching Methodology]. Kyiv: Universytet Ukraina [in Ukrainian].
Furman, A.V. (2025). Metodolohichni optyky typiv naukovoyi ratsional'nosti: atrybuty, parametry, pidkhody [Methodological optics of types of scientific rationality: attributes, parameters, approaches]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 1, 24-79 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2025.01.024
Furman, A. V., & Pidgurska, M. V. (2018). Istoriya sotsialnoyi roboty [History of social work]. Kyiv: VC Akademiya [in Ukrainian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
