МЕТОДОЛОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКОГО ПРОЦЕСУ
Анотація
Автор досліджує специфіку сучасного розуміння історії філософії та історико-філософського процесу в контексті застосування методології парадигмального аналізу. Він обґрунтовує нову концепцію теоретичної інтерпретації місця історії філософії у системі філософських знань, цілей і завдань проведення історико-філософської рефлексії, співвідношення історії та сучасності в загальному історико-світоглядному дискурсі.
Посилання
Бердяев H.A. Философия свободы. Смысл творчества. - М.: Правда, 1989. - 607 с.
Бодрийяр Ж. Общество потребления: Его мифы и структуры / Пер. с фр., послесл. и примеч. Е.А. Самарской. - М.: Республика; Культурная революция, 2006. - 269 с.
Вайнштейн О. Философские игры постмодернизма // Апокриф. - 1992. - №2.
Дельоз Ж., Гваттарі Ф. Капіталізм і шизофренія: Анти-Едіп. - К.: КАРМЕ-СІНТО, 1996. - 382 с.
Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. - М.: Интрада, 1996. - 256 с.
Кримський С.Б. Запити філософських смислів. -К.: ПАРАПАН, 2003. - 240 с.
Крымский С.Б. Философия как путь человечности и надежды. - К.: Курс, 2000. - 308 с.
Новиков В. Призрак без признаков. Существует ли русский постмодернизм? // Книжное обозрение “Ex libris НГ”. - 1997. - №8. - С. 3.
Постмодернізм в інтерпретації Фредеріка Джеймсона // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. - Львів: Літопис, 1996. - С. 567-579.
Сковорода Г. Повн. зібр. тв. - К.: Наук. думка, 1973. - Т.1. - 416 с.
Страда В. Модернизация и постмодерность // Академ. тетради. - 1996. - №2. - С. 34.
Тиллих П. Мужество быть // Тиллих П. Избранное. Теология культуры. - М.: Юрист, 1995. - С. 7-131.
Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. - СПб.: A-cad, 1994. - 405 с.
Ярошовець В., Бичко І. Історія, філософія, історія філософії // Філос. думка. - 2003. - №2.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).