Психосоціальні аспекти академічної доброчесності здобувачів вищої освіти

Анотація

У статті подано результати емпіричного дослідження соціально-психологічних чинників академічної доброчесності здобувачів ЗВО, здійсненого методом анкетування майбутніх психологів. Визначено, що на дотримання принципів освітньо-наукової доброчесності впливають як соціальні фактори, так і психологічні чинники, у їх взаємоспричиненні та взаємодоповнення. До соціальних віднесено атмосферу в закладі освіти, ставлення викладачів та адміністрації до недоброчесної поведінки, групові норми, характер міжособистісних стосунків, а також психокультурні настановлення українського суспільства. Психологічні аспекти синтезують мотивацію до навчання, рівень персонального стресу й тривожності, когнітивні упередження, етичні переконання і повноту самоусвідомлення наступників в освітній співдіяльності. Особливу увагу зосереджено на важливій ролі конкуренції, що розглядається одночасно як інтегральний психосоціальний чинник, здатний як підривати академічну чесність, так і сприяти її зміцненню залежно від ковітального контексту. Отримані результати підкреслюють значущість комплексного підходу до формування сприятливого освітнього часопростору та впровадження превентивних стратегій і технологій. Формування культури академічної доброчесності у ЗВО потребує інтерактивного навчання, проєктних завдань, розвитку саморегуляції й тайм-менеджменту. Важливо організовувати дискусії, застосовувати кейси, рефлексувати на особистісному рівні здійснення моральні принципи, критично оцінювати факти академічної нечесності. Викладачі мають демонструвати доброчесність, інформувати про етичні принципи та забезпечувати справедливе оцінювання. Варто підтримувати студентські ініціативи й наставництво, впроваджувати перевірки та моніторинг. Перспективним напрямом подальших досліджень аргументовано вивчення взаємозв’язку між рівнем академічної доброчесності та психологічними характеристиками студентської молоді.

The article presents the results of an empirical study of the socio-psychological factors of academic integrity of higher education applicants, carried out by the method of questioning future psychologists. It was determined that adherence to the principles of educational and scientific integrity is influenced by both social and psychological factors, in their mutual causation and complementarity. The social factors include the atmosphere in the educational institution, the attitude of teachers and administration to dishonest behavior, group norms, and the nature of interpersonal relationships, as well as the psychocultural attitudes of Ukrainian society. Psychological aspects synthesize motivation for learning, the level of personal stress and anxiety, cognitive biases, ethical beliefs, and the completeness of self-awareness of successors in educational cooperation. Special attention is focused on the important role of competition, which is considered simultaneously as an integral psychosocial factor capable of both undermining academic integrity and contributing to its strengthening, depending on the covital context. The results obtained emphasize the importance of a comprehensive approach to the formation of a favorable educational time-space and the implementation of preventive strategies and technologies. The formation of a culture of academic integrity in higher education requires interactive learning, project tasks, and the development of self-regulation and time management. It is important to organize discussions, use cases, reflections, and stories from practice. Teachers should demonstrate integrity, inform about ethical principles, and ensure fair assessment. It is worth supporting student initiatives and mentoring, implementing checks, and monitoring.A promising direction for further research is argued to be studying the relationship between the level of academic integrity and the psychological characteristics of student youth.