ВІТАКУЛЬТУРНА ПАРАДИГМА ТА ПОСТМОДЕРНІЗМ
Анотація
Вітакультурна парадигма, котра розробляється авторською школою А.В. Фурмана, на даний момент володіє достатньо систематизованим концептуальним інструментарієм, складає теоретико-методологічну основу для цілої низки суто теоретичних, а також емпіричних досліджень. Очевидно, що вона зарекомендувала себе як чітко позиціонований та конкурентоспроможний науковий продукт на ринку сучасних гуманітарних технологій, котрий має серйозний потенціал для подальших розробок. Одним із пріоритетних напрямків наступної дослідницької роботи є реалізація метапарадигмаль-ної стратегії - здійснення рефлексії парадигми як такої, її інтеграція у загальнофілософський контекст, яким і присвячена дана публікація.
Посилання
Гуменюк О. Вітакультурний парадигмальний контекст проблематики психологічного впливу / / Інститут експериментальних систем освіти: Інформаційний бюлетень. - Вип. 4. - Тернопіль: Економічна думка, 2004. - С. 12-14.
Делез Ж. Логика смысла: Пер. с фр. - М.: Раритет; Екатеринбург: Деловая книга, 1998. - 480 с.
Загороднюк В. Мова у модерновій та постмодерновій парадигмах // Філософська думка. - 2003. - № 6. - С. 12-36.
Емелин В.А. Информационные технологии в контексте постмодернистской философии: Автореф. дис. ...д-ра филос. наук: 09.00.08 / МГУ. - М., 1999. - 35 с.
Ильин И.П. Постструктурализм, деконструктивизм, постмодернизм. - М.: Прогресс, 1996. - 256 с.
Лакан Ж. Функция и поле речи и языка в психоанализе. - М.: Гнозис, 1995. - 192 с.
Мединська Ю. Деякі особливості вітакультурної парадигми з погляду глибинно-психологічної моделі пізнання // Інститут експериментальних систем освіти: Інформаційний бюлетень. - Вип. 4. - Тернопіль: Економічна думка, 2004. - С. 29-31.
Парахонський Б. Виворіт раціональності, або витоки європейського безумства // Філософська думка. - 1998. - № 1. - С. 9-30.
Потоцька Ю. Філософ постсучасності: між класичною та не-класичною думкою / / Філософська думка. - 2003. - № 6. - С. 3-11.
Тихоплав В.Ю., Тихоплав Т.С. Гармония Хаоса, или Фрактальная реальность. - СПб.: Весь, 2004. - 352 с.
Фенихель О. Психоаналитическая теория неврозов. - М.: Академический Проект, 2004. - 848 с.
Фурман А.В. Теорія освітньої діяльності як метасистема // Психологія і суспільство. - 2002. - № 3-4. - С. 20-58.
Фурман А.В. Рівні та критерії методологування у професійному здійсненні науково-дослідної діяльності // Вітакультурний млин. - 2005. - Модуль 1. - С. 5-13.
Фурман А.В. Категорії вітакультурної методології як ефективний засіб аналізу і розв’язання складних проблем // Інститут експериментальних систем освіти: Інформаційний бюлетень. - Вип. 4. - Тернопіль: Економічна думка, 2004. - С. 4-7.
Щедровицкий Г.П. Синтез знаний: проблематика и методы // Избранные труды. - М.: Шк. Культ. Полит., 1995. - С. 634-666.
Щедровицкий Г.П. Рефлексия в деятельности / http:// ihtik.lib.ru/psychology_14avg2005/psychology _14avg2005_1240.rar.
Юнг К.Г. Психология бессознательного: Пер. с нем. - М.: АСТ; Канон+, 2001. - 400 с.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).