Особливості формування ранніх моделей прив’язаності у дітей з травматичним досвідом
Ключові слова:
дитинство як психологічна категорія, ранні моделі прив’язаності, різновиди психічних травмАнотація
Стаття оприявнює результати метааналізу відповідних досліджень, опублікованих в англомовній літературі між 2010 та 2022 роками, з фокусом на визначенні травматичного досвіду, різновидів психічних травм, ранніх моделей прив’язаності і на висвітленні концепції менталізації. При цьому для розв’язання поставлених завдань використані пошукові сервіси PsycInfo, PubMed, APA Web-of-Science та Research Gate. Зокрема, встановлено вплив травматичних подій дитинства на утворення первинних моделей прив’язаності, які є внутрішніми репрезентаціями або уявленнями, котрі формуються у цей час і визначають спосіб сприйняття дитиною близьких осіб та їхніх взаємин. Аргументовані перспективність моделі нейросеквенційного підходу в освіті (The Neurosequential Model in Education) та ефективність нейропослідовної моделі терапії (NMT) у роботі з дітьми, які пережили травматичний досвід. Доведено, що останній впливає на сім основних сфер психіки: сенсорний розвиток, дисоціацію (зміну станів свідомости), прив’язаність, регуляцію афекту, поведінкову регуляцію, когнітивну сферу, самосвідомість та розвиток ідентичности. З’ясовано, що кожен тип травматичного досвіду має свої умови, характеристики, механізми та наслідки для формування ранніх моделей прив’язаності у дітей і на їх психосоціальне функціонування загалом. Тому розуміння всього спектру змін, охоплюючи нейробіологічні аспекти, є винятково важливим у роботі з такими дітьми, котрі потребують спеціалізованої підтримки. Крім того, підтверджено, що якість дитячо-батьківської взаємодії залежить від здатності батьків до менталізації та від сформованості в них навичок сприйняття внутрішнього світу дитини, а це, своєю чергою, діє на формування ранніх моделей дитячої прив’язаності, що узалежнені від наявності чи відсутності травматичного досвіду у її житті. Сформульовані узагальнення проливають світло на розуміння патогенезу розладів, пов’язаних із травмою стосунків, і можуть знайти практичне застосування у розробці та впровадженні професійних рекомендацій або програм психосоціальної підтримки дітей, травмованих ковітальними подіями. При цьому вактуальнюється проведення окремих емпіричних досліджень задля більш детального вивчення окресленої проблемної теми.
Посилання
Cohen, J.A., Mannarino, A.P., Deblinger, E. (2012). Trauma-Focused CBT for Children and Adolescents: Treatment Applications. 308 Pages.
Cook, A., Spinazzola, J., Ford, J., Lanktree, C., Blaustein, M., Cloitre, M., & Mallah, K. (2017). Complex trauma in children and adolescents. Psychiatric Annals, 35(5), 390-398. doi:10.3928/00485713-20050501-05.
https://doi.org/10.3928/00485713-20050501-05
Courtois, C.A. (2008). Complex trauma, complex reactions: Assessment and treatment. Psychological Trauma Theory Research Practice and Policy, S(1), 86-100. doi:10.1037/1942-9681.S.1.86.
https://doi.org/10.1037/1942-9681.S.1.86
Downey, C., & Crummy, A. (2021). The impact of childhood trauma on children's well-being and adult behavior. European Journal of Trauma & Dissociation, 5, 100237. https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2021.100237.
https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2021.100237
Ford, J.D., & Bessel van der Kolk, B.A. (Eds.). (2006). Treating Traumatic Stress in Children and Adolescents: How to Foster Resilience through Attachment, Self-Regulation, and Competency. New York, NY: The Guilford Press.
Fonagy, P., & Allison, E. (2012). What is Mentalization?: The Concept and its Foundations in Developmental Research. In N. Midgley & I. Vrouva (Eds.), Minding the Child: Mentalization-Based Interventions with Children, Young People, and Their Families (pp. 11-34). New York: Routledge.
Frewen, P.A., Evans, B., Goodman, J., Halliday, A., Boylan, J., Moran, G., Reiss, J., Schore, A., & Lanius, R.A. (2013). Development of a Childhood Attachment and Relational Trauma Screen (CARTS): a relational-socioecological framework for surveying attachment security and childhood trauma history. Eur J Psychotraumatol, 4, 20232. doi: 10.3402/ejpt.v4i0.20232
https://doi.org/10.3402/ejpt.v4i0.20232
Hambrick E., Brawner, T., Perry, B.D. (2019). Timing of Early Life Stress and the Development of Brain-Related Capacities, Behavioral Neuroscience.
https://doi.org/10.3389/fnbeh.2019.00183
Hiller, R.M., MeiserStedman, R., Elliott, E., Banting, R., & Halligan, S.L. (2020). A longitudinal study of cognitive predictors of (complex) posttraumatic stress in young people in outofhome care. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 62(1), 48-57. https://doi.org/10.1111/jcpp.13232.
https://doi.org/10.1111/jcpp.13232
Hughes, D., Golding, K., & Hudson, J. (2019). Healing relational trauma with attachment-focused interventions: Dyadic developmental psychotherapy with children and families. New York, NY: W. W. Norton & Company.
Isobel, S., Goodyear, M.J., & Foster, K.N. (2017). Psychological Trauma in the Context of Familial Relationships: A Concept Analysis. Trauma, Violence, & Abuse, 20(2), 255-265. doi:10.1177/1524838017726424.
https://doi.org/10.1177/1524838017726424
Lumley, M.N., & Harkness, K.L. (2007). Specificity in the Relations among Childhood Adversity, Early Maladaptive Schemas, and Symptom Profiles in Adolescent Depression. Cognitive Therapy and Research, 31, 639-657. doi: 10.1007/s10608-006-9059-9.
https://doi.org/10.1007/s10608-006-9100-3
McCrory, E. (2020). Childhood Trauma and the Brain: A Short Guide about the Importance of Social Relationships for Mental Health. UCL.
Midgley, N., Sprecher, E.A., & Sleed, M. (2021). Mentalization-Based Interventions for Children Aged 6-12 and Their Carers: A Narrative Systematic Review. Journal of Marital and Family Therapy, 169-189. doi: 10.1080/15289168.2021.1915654
https://doi.org/10.1080/15289168.2021.1915654
Mikulincer, M., Gillath, O., & Shaver, P.R. (2002). Activation of the attachment system in adulthood: Threat-related primes increase the accessibility of mental representations of attachment figures. Journal of Personality and Social Psychology, 83(4), 881-895. https://doi.org/10.1037/0022-3514.83.4.881
https://doi.org/10.1037/0022-3514.83.4.881
Nelson, C.A., Zeanah, C.H., & Fox, N.A. (2019). The role of the social environment on adaptive neuroplasticity in early development. [Review Article]. Volume 2019, doi: 10.1155/2019/1676285.
https://doi.org/10.1155/2019/1676285
Nelson, C.A., Bhutta, Z.A., Burke Harris, N., Danese, A., Samara, M. (2020). Toxic Stress and PTSD in Children: Adversity in childhood is linked to mental and physical health throughout life. BMJ, 371, m3048. doi: http://dx.doi.org/10.1136/bmj.m3048
https://doi.org/10.1136/bmj.m3048
Pfeiffer, E., Beer, R., Birgersson, A., Cabrera, N., Cohen, J. A., & Deblinger, E. (2023). Implementation of evidence-based trauma-focused treatment for traumatized children and their families during the war in Ukraine: a project description. Journal Title, Volume(Issue).
https://doi.org/10.1080/20008066.2023.2207422
Reid, D. (2020). Rewiring the Nervous System with Art Therapy: Advocating for an Empirical, Interdisciplinary Neuroscience Approach to Art Therapy Treatment of Traumatized Children, A Literature Review. Expressive Therapies Capstone Theses, 247.
Responding to Children's Care in the Context of the Ukraine Crisis: Key Recommendations and Considerations https://bettercarenetwork.org (last accessed 04 Jul 2022) - 56 p [In Ukrainian].
Sachser, C., Keller, F., & Goldbeck, L. (2017). Complex PTSD as proposed for ICD 11: validation of a new disorder in children and adolescents and their response to TraumaFocused Cognitive Behavioral Therapy. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 58(2), 160-168.
https://doi.org/10.1111/jcpp.12640
Salberg, J. (2015). The Texture of Traumatic Attachment: Presence and Ghostly Absence in Transgenerational Transmission. The Psychoanalytic Quarterly, 84(1), 21-46. doi:10.1002/j.2167-4086.2015.00002.x
https://doi.org/10.1002/j.2167-4086.2015.00002.x
Shaver, P.R., & Mikulincer, M. (2009). Attachment theory and research: Resurrection of the psychodynamic approach to personality. Journal of Research in Personality, 43(2), 145-147.
Siegel, D.J., & Bryson, T.P. (2020). The Power of Showing Up: How Parental Presence Shapes Who Our Kids Become and How Their Brains Get Wired. New York, NY: Ballantine Books.
Slade, A., Stob, V. (2020). The Family Cycle: Breaking the Intergenerational Transmission of Trauma through Mentalizing. Journal of Infant Child and Adolescent Psychotherapy, 19(1), 1-16. doi:10.1080/15289168.2020.1786762.
https://doi.org/10.1080/15289168.2020.1786762
Smith P., Dyregrov E., Yule W. Children, and War: Teaching Healing Techniques. For children aged 8 to 18 years old. Lviv: Vidavnicha Spilka, 2022. 108 pages [In Ukrainian].
Sullivan, R., Perry, R., Sloan, A., Kleinhaus, K., & Burtchen, N. (2011). Infant bonding and attachment to the caregiver: insights from basic and clinical science. Clinics in Perinatology, 38(4), 643-655.
https://doi.org/10.1016/j.clp.2011.08.011
Terradas, M.M., Poulin-Latulippe, D., Paradis, D., & Didier, O. (2020). Impact of early relational trauma on children's mentalizing capacity and play: A clinical illustration. European Journal of Trauma & Dissociation, 1-7. https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2020.100160
https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2020.100160
Treisman, K. (2016). Working with Relational and Developmental Trauma in Children and Adolescents. Routledge.
https://doi.org/10.4324/9781315672762
Van der Kolk, B.A. (2014). The body keeps the score: Brain, mind, and body in the healing of trauma Penguin, 464 pages.
Webster, E.M. (2022). The Impact of Adverse Childhood Experiences on Health and Development in Young Children. All Articles. doi:10.1177/2333794X221078708
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
