ЕГОЇЗМ ЯК ПЕРШОПРИЧИНА ЛЮДСЬКИХ УЧИНКІВ
Ключові слова:
альтруїзм, амбівалентність, архетип, безкорисність, гуманізм, егоїзм, егоцентризм, економічна людина, любов до інших, любов до себе, нарцисизм, особистий інтерес, психофрактал, розумний егоїзм, своє-корисний інтерес, себелюбствоАнотація
Теоретично обґрунтовуються та порівнюються явища егоїзму та особистого інтересу; аналізуються основні напрямки дослідження цих явищ у контексті різних підходів до розв’язання даної проблеми (позитивного, негативного, нейтрального); використовується поняття амбівалентності для опису суперечливих психологічних феноменів (передусім егоїзму — альтруїзму, апатії — інтересу); вказує на “егоїстичний тиск” соцієтальної психіки як інтегральної властивості соціуму на психіку індивіда.
Посилання
Аникин A.B. Юность науки: жизнь и идеи мыслителей - экономистов до Маркса. -4-е изд. - М.: Политиздат, 1985. - 367 с.
Вишневський О. Сучасне українське виховання. - Львів, 1996. - 160 с.
Донченко О. Психологія трансперсо-нальних конструктів // Психологія і суспільство. - 2001.- №3 - С. 44-104.
Етика: Навчальний посібник /В.В. Лозовой, М. І. Панов, О. А. Стасевська.— K.: Юрінком - Інтер, 2002. — 224 с.
Зелінська Т. Амбівалентність особистості як психологічний феномен // Психологія і суспільство. - 2001.- №3 - С. 23-32.
Ницше Ф. Так говорил Заратустра. -М.: Мысль, 1990.—829с.
Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - 2-е изд. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
Разум сердца : Мир нравственности в высказываниях и афоризмах / Сост.: Назаров В.Н., Сидоров Г.П. - М.: Политиздат, 1989. - 605 с.
Романенко Ю. Психофрактали як мета-програми функціонування та розвитку со-
ціальних спільнот // Психологія і суспільство. - 2003. — №1 - С. 13-33.
Роменець В.П., Маноха І.П. Історія психології XX століття. — К.: Либідь, 1998. — 988 с.
Слотердайк П. Критика цинічного розуму. — К.: ВК ТОВ „Тандем”, 2002. — 538 с.
Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. — М.: Ось-89, 1997 - 256 с.
Феномен нації: основи життєдіяльності / За ред. Попова Б.П. - К.: Знання, 1998. -264 с.
Філософія: Курс лекцій / Сілаєва Т.О., - Тернопіль: Астон, 2000. - 160 с.
Фромм Э. Человек для себя. — М.: Коллегиум, 1992. - 253 с.
Фромм Э. Искусство любить. - М.: Педагогика, 1990. - 160 с.
Фурман А. Психокультура української ментальності. - Тернопіль: Економічна думка, 2002. — 132 с.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
