Ціннісний портрет українця, потенційно зацікавленого у психотерапії
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2019.01.052Ключові слова:
психотерапія, клієнт, задіяння клієнта, терапевтичний альянс, цінності виживання, цінності самовираженняАнотація
Стаття містить результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження ціннісних особливостей українців, які так чи інакше зацікавлені у психотерапії. Огляд останніх закордонних публікацій з теми свідчить, що імовірними предикторами залучення клієнта в роботу та створення міцного терапевтичного альянсу, окрім демографічних даних і місця проживання клієнта, є його віра у психотерапію, бажання і готовність працювати, психологічна організація, освіта, загальний рівень психосоціального функціонування, тип прив’язаності, рівень матеріального забезпення, а також співпадіння клієнта і терапевта за релігійними переконаннями та цінностями. У межах обстоюваної гіпотези доведено, що ще одним імовірнісно значущим фактором є домінування секулярно-раціональних цінностей (за визначенням Р. Інґлегарта) серед тих, хто цікавиться психотерапією. Дана гіпотеза, перевірена на українській вибірці, не знайшла емпіричного підтвердження. Втім було з’ясовано, що особи з досвідом психотерапії один рік та більше (експериментальна група) чітко відрізняються від осіб, котрі ніколи не звертались до психотерапевта саме за цінностями самовираження. Вони виявляються у більшій толерантності до іншого, здатності довіряти людям, бажанні реалізувати себе у творчій роботі та в активному громадському житті. Натомість, у групі осіб, які ніколи не звертались до психотерапевта, було зафіксовано домінування цінностей виживання, для якого характерним є певний рівень недовіри до різних проявів інакшості, почуття небезпеки і бажання дотримуватись традиційних поглядів, властивих родині та місцевій громаді. Наразі невідомо, чи наявність цих цінностей є передумовою, одним з факторів, що впливає на визнання можливості і потреби звернення до психотерапевта, або ж є певним похідним результатом самої психотерапії. Вочевидь доречними видаються обидва варіанти: психотерапія потенційно цікава передусім тим, хто зорієнтований на цінності самовираження, вона сприяє підсиленню цих цінностей у процесі зменшення страждання.
Посилання
Глушко О.І. Цінності самовираження осіб з клієнтським психотерапевтичним досвідом. Форум психіатрії та психотерапії. Львів, 2018. Т 11. С. 109–118.
Грицак Я. Цінності українців: pro et contra реформ в Україні. Збруч. 2015. URL: https://zbruc.eu/node/37721.
Инглхарт Р. Модернизация, культурные изменения и демократия: последовательность человеческого развития: монография. Москва : Новое издательство, 2011. 416 с.
Constantino M.J., Castonguay L. G., Zack S. E., DeGeorge J. Engagement in psychotherapy: factors contributing to the facilitation, demise, and restoration of the therapeutic alliance / In P. Castro-Blanco & M. S. Karver (Eds.) Elusive alliance: Treatment engagement strategies with high-risk adolescents. Washington, DC: American Association Press, 2010. P. 21-57.
Cully J. A., Jameson J. P., Phillips L. L., Kunik M. E., Fortney J. C. Use of psychotherapy by rural and urban veterans. The Journal of Rural Health. 2010. No. 26. P. 225-233.
Hardy G. E., Bishop-Edwards L., Chambers E., Connell J., Dent-Brown K., Kothari G., O’Hara R., Parry G.D. Risk factors for negative experiences during psychotherapy. Psychotherapy research. 2017. October 27. P. 1-12.
Joyce A.S., Wolfaardt U., Sribney C., Aylwin A.S. Psychotherapy research at the start of the 21st century: the persistence of the art versus science controversy. Can. J. Psychiatry. 2006. Nov. 51 (13). P. 797-809. URL: https://doi.org.10.1177/070674370605101302
Karver M., Shirk S., Handelsman J.B., Fields S., Crisp H., Gudmundsen G., McMakin D. Relationship processes in youth psychotherapy. Journal of Emotional and Behavioral Disorders. 2008. Vol. 16. No 1. P. 15-28. URL: https://doi.org/10.1177/1063426607312536
Pietrabissa G., Manzoni G.M., Algeri D., Mazzucchelli L., Carella A., Pagnini F., Castelnuovo G. Facebook use as access facilitator for consulting psychology. Australian Psychologist. 2015. No. 50. P. 299-303.
Samuel D.B., Bucher M. A., Suzuki T. A preliminary probe of personality predicting psychotherapy outcomes: perspectives from therapists and their clients. Psychopathology. 2018. No. 51 (2). P. 122-129. URL: https:// doi.org.10.1159/000487362
Swift J.K., Derthick A.O., Tompkins K.A. The relationship between trainee therapists’ and clients’ initial expectations and actual treatment duration and outcomes. Practice Innovations. 2018. Vol. 3. No. 2. P. 84-93. URL: http://dx.doi.org/10.1037/pri0000065
Tryon G.S. Engagement in therapy. Reference Module in Neuroscience and Biobehavioral Psychology. December 2017. P. 1-5. URL: https://doi.org. 10.1016/B978-0-12-809324-5.05306-2
Welzel C. How selfish are self-expression values? A Civicness test. Journal of Cross-Cultural Psychology. 2009. No. XX (X). Р. 1-23. URL: https://doi.org10.1177/0022022109354378
Zilcha-Mano S. Major developments in methods addressing for whom psychotherapy may work and why. Psychotherapy Research. 2018. February 7. P. 1-16.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
