Спосіб життя та когнітивне функціонування літніх людей на Філіппінах як основа програми підвищення когнітивних здібностей
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2020.04.097Ключові слова:
когнітивне вдосконалення, когнітивне функціонування, програма втручання, спосіб життя, літні людиАнотація
Основною метою цього дослідження є вивчення фізичних, психічних, емоційних, соціальних та духовних складових способу життя літніх людей задля розробки програми їхнього когнітивного вдосконалення. Загалом в експерименті участь взяли 142 літні людини, у яких було нормальне когнітивне функціонування. Результати показали, що перцептивна організація когнітивної сфери має значне відношення до віку (F = 3,99, p <0,021). Встановлено також, що швидкість інформаційної обробки має значний з’язок із віком когнітивного розвитку (F = 8,02, p <0,021), p <0,001. Стать літніх людей не має істотного відношення до усного розуміння, організації сприйняття, робочої пам’яті та швидкості обробки зовнішніх стимулів. На відміну від цього робоча пам’ять пов’язана із їх громадянським статусом (F = 3,45, p <0,021), p <0,01. Також було доведено, що швидкість зазначеної обробки має значне відношення до соціального стану (F = 2,71, p <0,021), p <0,03. Нарешті, освітні досягнення не мають суттєвого зв’язку з вербальним розумінням, організацією сприйняття, робочою пам’яттю та швидкістю опрацювання даних.
Посилання
Agli, O., Bailly, N., & Ferrand, C. (2015). Spirituality and religion in older adults with dementia: a systematic review. International Psychogeriatrics, 27(5), 715–725. https://doi.org/10.1017/s1041610214001665
Barnes, D. E., Santos-Modesitt, W., Poelke, G., Kramer, A. F., Castro, C., Middleton, L. E., & Yaffe, K. (2013). The Mental Activity and eXercise (MAX) trial: A randomized controlled trial to enhance cognitive function in older adults. JAMA Internal Medicine, 173(9), 797–804. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2013.189
Brems, C. (2015). A yoga stress reduction intervention for university faculty, staff, and graduate students. International Journal of Yoga Therapy, 25(1), 61–77. https://doi.org/10.17761/1531-2054-25.1.61
Dalby, P., Sperlinger, D. J., & Boddington, S. (2012). The lived experience of spirituality and dementia in older people living with mild to moderate dementia. Dementia, 11(1), 75–94. https://doi.org/10.1177/1471301211416608
Gates, N., & Valenzuela, M. (2010). Cognitive exercise and its role in cognitive function in older adults. Current Psychiatry Reports, 12(1), 20–27. https://doi.org/10.1007/s11920-009-0085-y
Hebert, R., Lehmann, D., Tan, G., Travis, F., & Arenander, A. (2005). Enhanced EEG alpha time-domain phase synchrony during transcendental meditation: Implications for cortical integration theory. Signal Processing, 85(11), 2213–2232. https://doi.org/10.1016/j.sigpro.2005.07.009
Hertzog, C., Kramer, A. F., Wilson, R. S., & Lindenberger, U. (2008). Enrichment effects on adult cognitive development: can the functional capacity of older adults be preserved and enhanced?. Psychological Science in the Public Interest, 9(1), 1–65. https://doi.org/10.1111/j.1539-6053.2009.01034.x
Hindle, J. V., Hurt, C. S., Burn, D. J., Brown, R. G., Samuel, M., Wilson, K. C., & Clare, L. (2016). The effects of cognitive reserve and lifestyle on cognition and dementia in Parkinson’s disease – a longitudinal cohort study. International Journal of Geriatric Psychiatry, 31(1), 13–23. https://doi.org/10.1002/gps.4284
Kelly, M. E., Loughrey, D., Lawlor, B. A., Robertson, I. H., Walsh, C., & Brennan, S. (2014). The impact of cognitive training and mental stimulation on cognitive and everyday functioning of healthy older adults: a systematic review and meta-analysis. Ageing Research Reviews, 15, 28–43. https://doi.org/10.1016/j.arr.2014.02.004
Levasseur, M., Richard, L., Gauvin, L., & Raymond, Й. (2010). Inventory and analysis of definitions of social participation found in the aging literature: Proposed taxonomy of social activities. Social Science & Medicine, 71(12), 2141–2149. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2010.09.041
Marks, B. L., Madden, D. J., Bucur, B., Provenzale, J. M., White, L. E., Cabeza, R., & Huettel, S. A. (2007). Role of aerobic fitness and aging on cerebral white matter integrity. Annals of the New York Academy of Sciences, 1097(1), 171–174. https://doi.org/10.1196/annals.1379.022
Newson, R. S., & Kemps, E. B. (2005). General lifestyle activities as a predictor of current cognition and cognitive change in older adults: a cross-sectional and longitudinal examination. The Journals of Gerontology Series B: Psychological Sciences and Social Sciences, 60(3), P113–P120. https://doi.org/10.1093/geronb/60.3.p113
Philippine Country Report. (2007). 5th Asean and Japan High Level Officials Meeting on Caring Societies. 27–30 August 2007, Tokyo, Japan. Retrieved from https://www.mhlw.go.jp/bunya/kokusaigyomu/asean/asean/kokusai/siryou/dl/h19_philippines.pdf
Pilao, S.J., Relojo, D., Tubon, G., & Subida, M. (2016). Positive ageing and perception of loneliness among elderly population. International Journal of Scientific Research and Innovative Technology, 3(6), 105–114. https://doi.org/10.5281/zenodo.1289117
Pilao, S.J., Villanueva, A., Gornez, G.R., Villanueva, J.M., & Relojo, D. (2017). Exploring wellness and quality of life among the elderly as a basis for a nursing care plan and psychosocial intervention. i-manager’s Journal on Nursing, 7(3), 8–15. https://doi.org/10.26634/jnur.7.3.13787
Relojo, D., dela Rosa, R., & Pilao, S.J. (2016). Reading abilities among adolescent second language readers: Theoretical, cultural and educational implications. International Research Journal of Humanities & Social Science, 1(4), 22–28. https://doi.org/10.5281/zenodo.1289111
Scarmeas, N., & Stern, Y. (2003). Cognitive reserve and lifestyle. Journal of Clinical and Experimental Neuropsychology, 25(5), 625–633. https://doi.org/10.1076/jcen.25.5.625.14576
Seeman, T. E., Lusignolo, T. M., Albert, M., & Berkman, L. (2001). Social relationships, social support, and patterns of cognitive aging in healthy, high-functioning older adults: MacArthur studies of successful aging. Health Psychology, 20(4), 243–255. https://doi.org/10.1037/0278-6133.20.4.243
Snodgrass, J. (2009). Toward holistic care: Integrating spirituality and cognitive behavioral therapy for older adults. Journal of Religion, Spirituality & Aging, 21(3), 219–236. https://doi.org/10.1080/15528030902803913
Stathi, A., Fox, K. R., & McKenna, J. (2002). Physical activity and dimensions of subjective well-being in older adults. Journal of Aging and Physical Activity, 10(1), 76–92. https://doi.org/10.1123/japa.10.1.76
Unson, J. (2015, October 27). Senior citizens receive citation from Maguindanao gov’t. Philippine Star. Retrieved from https://www.philstar.com/nation/2015/10/27/1515796/senior-citizens-receive-citation-maguindanao-govt
Vance, D. E. (2005). Spiritual activities for adults with Alzheimer’s disease: the cognitive components of dementia and religion. Journal of Religion, Spirituality & Aging, 17(1–2), 109–130. https://doi.org/10.1300/j496v17n01_06
Vance, D. E., Wadley, V. G., Ball, K. K., Roenker, D. L., & Rizzo, M. (2005). The effects of physical activity and sedentary behavior on cognitive health in older adults. Journal of Aging and Physical Activity, 13(3), 294–313. https://doi.org/10.1123/japa.13.3.294
Villareal, D. T., Miller III, B. V., Banks, M., Fontana, L., Sinacore, D. R., & Klein, S. (2006). Effect of lifestyle intervention on metabolic coronary heart disease risk factors in obese older adults. The American Journal of Clinical Nutrition, 84(6), 1317–1323. https://doi.org/10.1093/ajcn/84.6.1317
Wang, D., & MacMillan, T. (2013). The benefits of gardening for older adults: a systematic review of the literature. Activities, Adaptation & Aging, 37(2), 153–181. https://doi.org/10.1080/01924788.2013.784942
Williams, R., & Taylor, J. Y. (2004). Narrative art and incarcerated abused women. Art Education, 57(2), 47–54. https://doi.org/10.1080/00043125.2004.11653543
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
