СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ

Автор(и)

  • Федір Шандор Національний університет, м. Ужгород
  • Юрій Яковенко Національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

В науковій та довідковій літературі встановлена динаміки змін у змісті, обсязі та характерних ознаках процесу секуляризації та визначення змісту цього терміна [1; 2]. Вважаємо, що евристичний потенціал цього поняття виходить за рамки застосування його лише для дослідження та описання релігійної сфери суспільного життя. Відомо, що воно доречно, зокрема, для розуміння та пізнання взаємовпливів поміж інститутом релігії з іншими соціальними інститутами (політикою, економікою, культурою тощо), але не тільки їх. Це поняття, на нашу думку, адекватно описує не тільки процес обмеження або розширення обсягу і функцій релігії, а й є придатним для опису більш складних процесів - розширення чи звуження обсягу функцій різних соціальних інститутів, передачі домінантної функції від одного соціального інституту до іншого.

Біографії авторів

  • Федір Шандор, Національний університет, м. Ужгород
    кандидат соціологічних наук, завідувач кафедри туризму Національного університету, м. Ужгород
  • Юрій Яковенко, Національний університет імені Тараса Шевченка

    доктор соціологічних наук, професор, дійсний член Української академії політичних наук, завідувач кафедри галузевої соціології Національного університету імені Тараса Шевченка, заступник головного редактора журналу “Психологія і суспільство”, м. Київ

Посилання

Яницкий О.Н. Россия как общество риска: контуры теории // Россия: трансформирующееся общество / Под ред. В. Ядова. - М.: Канон-Пресс, 2001. - С. 21.

Секурітас // Словник античної міфології. - 2-е вид. - К.: Наукова думка, 1989. - С. 180.

Попков В.В. Двойственность: концепция и структура познавательной модели // Системный подход в современной науке. - М.: Прогресс-Традиция, 2004. - С. 236.

Давыдов А.А. Определяя «общество»: от истории понятия к уточнению концептуальных границ // Электронный журнал “Социологический форум”. - Т. 1, № 1. - http ://www. sociology. ru/forum/ 9 8.

Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем. - М.: Мысль, 1978.

Давыдов А.А. Модульный анализ и конструирование социума. - М.: ИС РАН, 1994.

Давыдов А.А., Чураков А.Н. Модульный анализ и моделирование социума. - М.: ИС РАН, 2000.

Разумовский О.С. Экстремальные закономерности. - Новосибирск, 1988. - С. 111-126.

Розен Р. Принцип оптимальности в биологии: Пер. с англ. -М.: Мир, 1969. - 215 с.

Коллинз Р. Социология: наука или антинаука? // THESIS: Теория и история экономических и социальных институтов и систем. - М.: Начала-Пресс. - 1994. - Т. 2. Вып. 4. - С. 71-97.

Кирдина С.Г. Институциональные матрицы и развитие России. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - Новосибирск: ИЭиОПП СО РАН, 2001. - 308 с.

Кирдина С.Г. X- и Y- экономики: Институциональный анализ / Ин-т экономики. - М.: Наука, 2004. - 256 с.

Хмелько В.Е. Общественное производство жизни: структура процессов и ее динамика // Производство как общественный процесс. - М.: Мысль, 1986. - С. 125-173.

Тойнби А. Дж. Постижение истории: Пер. с англ. / Сост. Огурцов А.П.; Вступ. ст. Уколовой В.И.; Заключение Рашковского Е.Б. -М.: Прогресс, 1991. - 736 с.

Назаретян А.П. Мораль и кризисы в развитии мировой культуры. (Синергетика исторического прогресса): Курс лекций. - Изд. 2-е, доработанное и дополненное. - М.: Наследие, 1996. - 184 с.

Назаретян А.П. Цивилизационные кризисы в контексте Универсальной истории: Синергетика, психология и футурология. - М.: ПЭР СЭ, 2001. - 239 с.

Афанасьев В.Г. Мир живого: системность, эволюция и управление. - М.: Политиздат, 1986. - 334 с.

Мелик-Гайказян И. В. Информационные процессы и реальность. - М., 1997. - С. 67.

Николис Г., Пригожин И. Р. Познание сложного. Введение. -М., 1990. - С. 224.

Пригожин И. Р. Философия нестабильности // Вопросы философии. - 1991. - № 6. - С. 46.

Василькова В.В. Порядок и хаос в развитии социальных систем: Синергетика и теория социальной самоорганизации - СПб.: Лань, 1999. - С. 36-37.

Лотман Ю. М. Избранные статьи: В 3 т. - Т. 1. - Таллинн, 1993. - С. 474.

Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Синергетика как новое миро-видение: диалог с И. Пригожиным // Вопросы философии. - 1992. -№ 12. - С. 18.

Пригожин И. Р., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. - М., 1986. - С. 386.

Момджян К. Ч. Человек и общество. Закономерности исторического процесса. - М., 1992. - С. 5.

Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. (Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире). - М., 1998. - С. ХІ-ХІІ.

Коллингвуд Р. Идея истории. Автобиография. - М., 1980. -С. 37-39.

Письмо Ф. Энгельса И. Блоху, сентябрь 1890 г. // Маркс К., Энгельс Ф. Собр. соч. - 2-е изд. - Т. 37 - С. 395.

Завантаження

Номер

№ 4(26) (2006): Психологія і суспільство

Розділ

Статті

Ліцензія

1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).



Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Як цитувати

Шандор, Федір, and Юрій Яковенко. “СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ”. Психологія і суспільство, no. 4(26), June 2017, pp. 53-72, https://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/271.