Ціложиттєва дорога до України доктора Євгена Гливи
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2020.01.114Анотація
27 жовтня 2019 року з Австралії прибуло до України тіло одного з найвидатніших гіпнотерапевтів англомовного світу – доктора Євгена Гливи, який заповів повернутись у вічні обійми батьків Марії і Леоніда Глив, що покояться у його рідному селі Носів Підгаєцького району Тернопільської області. 75 років свого життя він не бачив Україну, батькову хату, з якої 16-річним юнаком пішов до лав ОУН боронити Україну від німецьких і московських окупантів. Односельчани зустріли у неділю, 27 жовтня, посланців далекої Австралії, українських і зарубіжних учених, ветеранів ОУН-УПА й сучасних захисників України на східному фронті, що, як і доктор Є. Глива, вже нині продовжують боронити українську землю від московської орди. З Тернополя, де урна з прахом доктора Є.Гливи була прийнята на почесне збереження кафедрою психології та соціальної роботи Національного економічного університету, її привезли до Носова головний редактор Всеукраїнського журналу “Психологія і суспільство”, завідувач названої кафедри, професор Анатолій Фурман і голова Українського товариства гіпнозу та психотерапії, професор Сергій Болтівець. Розлогі прощальні слова пролунали саме з уст Сергія Івановича, який був особисто знайомий з покійним. Сільський голова Носова Іван Панашій висловив слова вдячності та пошанування найкращим друзям Євгена Леонідовича, довіреним особам та розпорядникам волі покійного – пані Світлані Яковенко та пану Марку Шумському за їхню самопожертву, відповідальність за ту величезну працю, яку вони провадили у судах та різних інстанціях Австралії, аби кожна буква волі покійного була виконана в повному обсязі, так як того бажав доктор Євген Глива, і насамперед відносно його “повернення” до України в обійми вічності – на могилі матері Марії й тата Леоніда. Голова Підгаєцької районної ради Ірина Баран висловила пошану до особистості Євгена Леонідовича, ім’я якого підносить славу про наш край на світовому небосхилі. Професор, Анатолій Фурман подарував майбутньому музею-інституту доктора Є.Гливи в селі Носів комплект журналів “Психології і суспільства”, у яких надруковано його праці і які він благословляв у світ у складі редакційної колегії головного українського психологічного журналу країни. Промовець зазначив докорінну відмінність у психологічному практикуванні гіпнозу доктором Гливою і представниками його школи та “спеціалістами у роботі з кадрами” колишнього СРСР. Якщо у першому випадку гіпнотичні процедури мали гуманістичне спрямування і сприяли внутрішньому вивільненню позитивних природніх ресурсів особистісного розвитку людини, то у другому психіатрія і гіпноз стирали емоції і почуття, зомбували та знеособлювали пацієнтів. Схвально була сприйнята присутніми порівняльна теза: як за новизною наукових напрацювань, так і за драматизмом життєвого шляху доктор Євген Глива не поступається відомому засновнику логотерапії з Австрії Віктору Франклу. Голова благодійного фонду “Майбутнє сиріт” Андрій Назаренко сказав, що він вдячний покійному, бо стільки ж коштів, як і на рідне село, він заповів сиротам, найбільш незахищеним людям суспільства. Учителька української мови та літератури Носівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Ганна Комарницька-Глива відзначила, що Євген Глива – видатна людина, легендарна, героїчна постать на теренах національних змагань українського народу, відомий науковець, закордонний академік НАПН України, доктор філософії із психології, великий подвижник психологічної науки. Заступник голови Монастириської РДА Дмитро Левкович як колишній мешканець села Носів сказав, що Євген Глива є гордістю не лише Підгаєччини, а всієї Тернопільської області. Подякував за допомогу селу і людям, які зуміли доцільно її використати на добро усім. М. Чудакевич відзначив, що сьогодні в лоно рідної землі повертається наш односельчанин, світлої пам’яті Є. Глива. Повертається, щоб тепер вже навіки з нею поріднитися, щоб бути разом зі своїми батьками, які так довго його чекали, бо, випровадивши з дому свого нащадка в далекому 1940 році, більше його вже не бачили. Чин поховання Євгена Леонідовича Гливи проводили отець Василь та отець Володимир, а на плівку це величне дійство зняв відомий режисер-документаліст Іван Ясній. Відкрито монумент на честь видатного вченого-гіпнотерапевта доктора Євгена Гливи та експозицію майбутнього Музею-Інституту гіпнотерапії і психотерапії у його рідному селі.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).