Виховання творчих здібностей у студентів

Володимир Роменець

Анотація


У  публікації із психологічних, наукознавчих і педагогічних позицій висвітлюється одна з найактуальніших проблем вищої школи – шлях до наукової творчості майбутнього фахівця. Запропоновано спосіб розв’язання цієї проблеми, що діяльно охоплює чотири дослідницькі такти авторського пізнавального пошуку: спочатку описані проблематика, предметне поле і пояснювальні можливості психології творчості як нового дисциплінарного напряму розвитку психологічної науки та аргументовано буттєвий сенс творчості; потім у взаємодоповненні розглянуто наступність умотивовано поетапного – від подиву та інтересу до ідеалу вченого і внутрішнього вчинкового поривання – входження юної особистості у винятково складну за багатопредметною глибиною та інтелектоємну сферу науки, з одного боку, і в разі належного опанування її формами, методами, засобами і процедурами вмілого поєднання в особистій дослідницькій діяльності теоретизування й експериментування, категоризації і фактизації, інтерпретації та об’єктивування, актуалізації потенціалу теоретичної свідомості і використання ресурсних здібностей практичного інтелекту – з іншого; далі змальовано деталізовану психодидактичну картину формування здібностей університетської молоді до наукової творчості, що містить концептуальні, діагностичні, психорозвивальні і суто педагогічні аспекти оптимізації умов та особливостей перебігу творчого процесу, виявляє послідовність найважливіших форм науково-пошукової роботи студентів, а саме складання бібліографії, реферування першоджерел, висунення наукової проблеми та її аргументування, підготовку плану і програми дослідження, вибір його методики і розкриття гіпотези, опрацювання теоретичної системи викладу експериментального матеріалу; нарешті доступно проаналізовано найінтимніші механізми передачі соціального досвіду та виховання творчих здібностей у системі “вчитель – учень”, де перший становить живу розкриту лабораторію думок винахідництва, тоді як другий не тільки привласнює образ думок навчителя, а й стає оригінальним у своїй своєрідності самостійно бачити проблеми й віднаходити адекватні способи їх розв’язання. Відтак реалізовані автором такти пізнавальної творчості розкриті за логіко-структурною схемою вчинку в наступності його ситуаційного, мотиваційного, діяльного і післядіяльного компонентів або ліній самотворення, котрі яскраво характеризують завершений цикл самозростання особистісної зрілості та неповторної індивідуальності автора-творця. Наповнюючи учинковим змістом власний творчий життєвий шлях і створюючи досконалий продукт пізнавальної творчості – своєрідну психологічну граматику виховання творчих здібностей молоді, він водночас рефлексивно програмує ситуацію наснаження до творчості і входження у смислове поле реінтерпретації текстових фрагментів кожного, хто наважиться втілити намір опанувати змістом цієї ґрунтовної наукової праці. Тут читач також знайде поради щодо того, як оптимально поєднати теоретичні й практичні аспекти пошукової роботи, оригінальність і комунікацію у лоні трансдукційних (взаємоперехідних) зсувів від суб’єктивно-психічного до матеріально-речового і навпаки, як домогтися, щоб категорійний план дослідження трансформувався у реальний план досліджуваних подій, щоб зародилася й зміцніла здатність бачити проблеми та адекватно витлумачувати дослідницькі етапи розвитку творчого процесу, нарешті як поставити науковий експеримент, обробити одержані під час експериментування дані та сформулювати теоретичні висновки з них. Пропоноване видання розраховано на викладачів і студентів закладів вищої освіти усіх спеціальностей і, щонайперше, майбутніх фахівців соціономічних  професій – психологів, соціальних працівників, педагогів, правників, політиків, управлінців, працівників охорони здоров’я, священнослужителів, а також на українську молодь, яка прагне до суспільно корисної творчої діяльності та особистісного зреалізування власних здібностей і талантів у сфері обраної професії.

One of the most urgent problems of higher education – the way to the scientific creativity of a future specialist is highlighted in the publications on psychological, scientific and educational positions. It is proposed a method of solving this problem, which covers effectively four research clicks of the author’s theoretical search: the problem, subject and possibilities of the psychology of creativity as a new disciplinary direction of psychological science development are described, and the meaning of creativity is substantiated; then it is considered the motivated step-by-step inclusion, from the surprise and interest to the ideal of the scientist and to the internal impulse burst of a young person into an extremely complex for the multidisciplinary depth and into an intelligence sphere of science on the one hand, and in the case of proper mastering of its forms, methods, procedures of skillful combination in the personal research activity of theorizing and experimentation, categorization and factualization, interpretation and objectification, actualization of the theoretical consciousness  potential and the use of resource abilities of practical intelligence on the other; further it is showed a detailed psycho didactic picture of formation the university youth’s ability to the scientific creativity, which contains conceptual, diagnostic, psycho development and purely pedagogical aspects of optimizing conditions and peculiarities of the creative process, and reveals the sequence of the most important forms of students’ scientific research, such as the compilation of bibliography, the recognition of primary sources, the scientific problem nomination and its argumentation, the preparation of plan and studying program, the methodology choice and hypothesis disclosure, the presentation of theoretical and experimental data; finally, it is analyzed mechanisms of the social experience transferring and the development of creative abilities in the system of “teacher-student”, where the first one is an alive open laboratory of invention thoughts, while the second not only assigns the image of teacher’s thoughts, but also becomes original in his peculiarity to see the problems independently and to find the ways to solve them. Thus, the author’s click of theoretical creativity is disclosed by the logical-structural scheme of acting in its situational, motivational, active and after-action components or self-formation lines, which clearly characterize the complete self-development cycle of personal maturity and unique personality of the author-creator. Filling his own creative way of life by the creative content and creating a perfect product of theoretical creativity – a kind of psychological grammar for educating young people’s creative abilities, he reflexively programs the situation of inspiration to creativity and entry into the semantic field of text fragments reinterpretation of everyone who dare to embody the intention to master the content of this solid scientific work. Here the reader will also find tips on how to combine optimally the theoretical and practical aspects of search work, the originality and communication in the bosom of transduction (inter-transitive) shifts from subjective-psychic to material and vice versa, how to achieve a categorical study plan has transformed into the real plan of investigated events in order to originate and strengthen the ability to see the problems and to interpret the research stages of the creative process development, at last, how to put a scientific experiment, to study the received experiment data and to formulate theoretical conclusions. This proposed edition is intended for teachers and students of higher education institutions of all specialties and for future specialists of sociological professions – psychologists, social workers, teachers, lawyers, politicians, managers, health workers, clerics, as well as Ukrainian youth who aspires to socially useful creative activity and personal realization of their own abilities and talents in the field of chosen profession. 


Ключові слова


проблема творчості; творча індивідуальність; генетична психологія творчості; концепція творчого інтелекту; трансдукція; сенс творчості; інтерес до наукових знань; надзвичайний факт; проблемність буття; дилетантизм в науці; ідеал ученого; наслідування

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Винер Н.Я. Я – математик. – М., 1967.

Дарвин Ч. Воспоминания о развитии моего ума и характера (Автобиография). – М., 1957.

Маркс К., Енгельс Ф. З ранніх творів. – К., 1973.

Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – К., 1920.

Проблемы научного творчества в современной психологии. – М., 1971

Регигер Е.И. Развитие способностей исследователя. – М., 1969.

Рибо Т. Творческое воображение. – СПб: тип. Ю.Н. Эрлих, 1901.

Роменець В.А. Психологія творчості. – К., 1971.

Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – М., 1964.

Селье Г. На уровне целого организма. – М., 1972.

Сеченов И.М. Избранные произведения. – М., 1952. – Т.1.

Славская К.А. Мысль в действии (Психология мышления). – М., 1968.

Человек, творчество, наука. Труды московской конференции молодых ученых. – М., 1967.

Guilford J.P. Traits of Creativity // Creativ and its cultivation: Michigan state university, 1959.

Gutman Herbert. Biological roots of Creativity // Explorations in Creativity. – N.Y., 1967.

Kubie L.S. Blocks of Creativity // Explorations in Creativity / за ред. Ross L. Mooney and Taher A. Razik. – N.Y., 1969.

Torrance E.P. Guiding Creative Talent. Englewood Cliffs. Prentice-Hall. – N.Y., 1962.

Torrance E.P. Scientific views of Creativity and factors affecting its growth // Creativity andlearning. – Boston, 1968.




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2018.03.178

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)