ПРЕДМЕТНЕ ПОЛЕ ПСИХОКУЛЬТУРИ: РАЦІОНАЛЬНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ТЕОРЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ

Анотація

Стаття презентує дослідження проблеми взаємодії психіки і культури як “унікальних саморозвивальних систем”. Задля кращого розуміння особливостей становлення кoнцептy-пoняття пcнxoкyльтyрн здійснена спроба побудови раціональної реконструкції теоретичних уявлень про даний феномен як надскладну сферу суспільної реальності в контексті вітакультурної парадигми (за концепцією A.B. Фурмана). Ha основі пропонованої мислесхеми розкривається та обґрунтовується наступність руху-розвитку категорії “пcиxo-кyльтyрa”: від культурної і крос-культурної психології (теза) до психологічної культури (антитеза), що логічно інтегруються внаслідок синтезу в буттєвість психокультури. Стверджується, що “психокультура” і “психологічна культура” невиправдано виділяються дослідниками як взаємозамінні категорійні поняття та ототожнюються з педагогічною компетентністю і професійним удосконаленням особистості. У рамках означеної проблеми найбільш методологічно зрілою постає філософсько-психологічна концепція AÆ. Фурмана, у якій він розглядає психокультуру як певне історично зумовлене, динамічне, програмово-духовне налаштування великого чи локалізованого соціуму на той чи інший спосіб своєї життєактивності (у формах поведінки, діяльності, спілкування, вчинення), котрий забезпечує виживання, відтворення та оновлення психосоціальної вітальності окремих спільностей і груп, щонайперше ідей, установок, цінностей, уявлень, норм і моделей діяння людей, національної ментальності та соцієтальної психіки загалом. У підсумку критично-конструктивного переосмислення взаємозв’язку психіки і культури з позицій професійного методологування побудовано модель-конфігуратор пізнання психокультури, що структурно відображає об’єктивно існуючі взаємозв’язки між засадничими поняттями.

The article presents a research of the problem of interaction of mind and culture as a “unique self-developing systems”. For the sake of a better understanding of peculiarities of becoming of concept-notion of psycho-culture is implemented an attempt to build a rational reconstruction of theoretical ideas about given phenomenon as a highly complex sphere of social reality in the context of vita-cultural paradigm (by the concept of A.V. Furman). Based on the proposed thought-scheme is disclosed and substantiated the succession of motion-development of the category “psycho-culture”: from cultural and cross-cultural psychology (thesis) to the psychological culture (antithesis) that is logically integrated as a result of synthesis into a life of psycho-culture. It is claimed that “psycho-culture” and “psychological culture” unreasonably are singled out by researches as interchangeable categorical concepts and identified with pedagogical competence and professional perfecting of the personality. In the framework of indicated problem the most methodologically mature arises philosophical-psychological concept of A. V. Furman, in which he considers psycho-culture as certain historically conditioned, dynamic, program-spiritual setting of a large or localized society in one or another way of their life activity (in the forms of behavior, activity, communication, commitment), which ensures the survival, reproduction and renewal psychosocial vitality of separate communities and groups very first ideas, settings, values, ideas, norms and models of people’s action, national mentality and societal psyche in general. As a result of critical-constructive rethinking of the relationship of psyche and culture from the standpoint of a professional methodologization had built model-configurator of cognition the psycho-culture that structurally reflects objectively existing relationships between fundamental concepts.