THE PHENOMENON OF SPIRITUAL IN DIMENSIONS OF IRRATIONAL: THE CONTEXT OF INTUITION AND FAITH
Ключові слова:
людина, дух, мислення, пізнання, інтуїція, віра, самотворчість, діяльність, духовністьАнотація
Здійснено аналіз проблеми духу в параметрах класичної філософії і соціокультурного пізнання. Виходячи з гегелівського розуміння “духу” в його різних проявах, показано, що завдяки його впливу відбувається зміна в напрямку від природної до соціалізованої людської сутності. В результаті виникає незалежна від предметного існування та одиничної свідомості духовна сфера. Вона у головних своїх іпостасях - об’єктивний, суб’єктивний, світовий дух -це внутрішній, духовний вимір створюваного людьми світу, культури і суспільства, центром якого є мислячий індивід. До основних характеристик духу належить активність як самотворча діяльність, котра надає духу здатності бути універсальною силою. На основі духу в його цілісності виникає і актуалізується пізнавальна діяльність і мислення людини. Найголовніша характеристика останньої як духовної істоти - прагнення долучитися до вищого буття, що проглядає з глибин соціального і культурного пізнання. Показано, що з духом корелює інтелектуальна інтуїція, яка становить складову енергетики духу і мисленнєвої діяльності. При цьому важливим елементом духу є віра, а відтак і релігія як смисл та спосіб буття. Релігійні істини завжди постають у вигляді ідеалів гармонійного та духовного буття людини.
It has been implemented the analysis of the problem of spirit in the parameters of classical philosophy and sociocultural cognition. The research specifies features of “objective,” “subjective”, “theoretical” spirit and their relationship with the practice of socio-cultural life and humanitarian cognition. On this basis author singles the intentions of “spiritual”, including “intellectual intuition” as the basis for forming of capacity of creative and productive thinking.Based on the understanding of Hegel’s spirit in its various manifestations, the study shows that his influence is a reason of the change in the direction from natural to socialized human essence. The result is the formation of spiritual sphere, which is independent from materialistic existence and from single consciousness. This sphere in its manifestations - the objective, subjective, universal spirit - inner, spiritual dimension of created by people world, culture and society, the center of which is a thinking individual. One of the main characteristics of the spirit is practice as self-creative activity that gives it an ability to act as a universal force. On the bases of spirit in its integrity appears and actualizes cognitive activity and human thinking. Human as spiritual (thinking) substance belongs to the higher reality, which takes it beyond immediate practice. Therefore, the main characteristic of human as a spiritual creature is the desire to contribute to a higher being that peeks from the depths of social and cultural cognition. The study shows that the concept of spirit correlates with intellectual intuition, which is the part of spirit energy and of thinking activity. The sphere of spiritual life realizes itself in the fullest way in philosophy and religion, because it contains irrational moments (intuition, faith). Religious verities always appear in the form of ideals of creative life-asserting, perfect in-verity being, which define the standard of harmonic and spiritual individual existence for future generations. All other religious verities and symbols are derived from them. The results of the study give the reason to emphasize that the true spiritual revelation about higher meanings and, respectively, “knowing faith”, can be achieved only through sincere cultural creativity, namely through such a cognitive ability as “intelligence of heart.”
Посилання
Андрос Є.І. Метафізична та постметафізична доба європейської гуманістики: зміна методологічних засад і світоглядних орієнтацій / Є.І. Андрос // Колізії метафізичного розмислу. - К.: ПАРАПАН, 2002. - С. 123-152.
Виндельбанд В. Избранное: Дух и история / В. Виндельбанд. - М.: Юристь, 1995. - 687 с.
Гегель Г.В.Ф. Философия духа / Г.В.Ф. Гегель // Энциклопедия философских наук. В 3-х т. - Т. 3. - М.: Мысль, 1977. - 471 с.
Гусєв В.І. Вступ до метафізики / В.І. Гусєв. - К.: Либідь, 2004. - 488 с.
Декарт Р. Сочинения. В 2-х т. / Р. Декарт. - М.: Мысль, 1989. - Т. 1. - 654 с.
Иванов А.В. Университетские лекции по метафизике / А.В. Иванов, В.В. Миронов. - М.: “Современные тетради”, 2004. - 647 с.
Ильин В.В. Философия: [учебник для вузов] / В.В. Ильин. - М.: Акад. проект, 1999. - 592 с.
Кримський С.Б. Запити філософських смислів / С.Б. Кримський. - К.: ПАРАПАН, 2003. - 240 с.
Лосев А.Ф. Дерзания духа / А.Ф. Лосев. - М.: Политиздат, 1988. - 366 с.
Мамардашвили М.К. Философские чтения / М.К. Мамардашвили. - СПб.: Азбука-Классика, 2003. - 832 с.
Шелер М. Избранные произведения / М. Шелер. - М.: “Гнозис”, 1994. - 490 с.
Andros Ie.I. Metafizychna ta postmetafizychna doba yevropeiskoi humanistyky: zmina metodolohichnykh zasad i svitohliadnykh oriientatsii / Ie.I. Andros // Kolizii metafizychnoho rozmyslu. - K.: PARAPAN, 2002. - S. 123-152.
Vindel’band V. Izbrannoe: Duh i istorija / V. Vin-del’band. - M.: Jurist#, 1995. - 687 s.
Hegel’ G.V.F. Filosofija duha / G.V.F. Hegel // Jenciklopedija filosofskih nauk. V 3-h t. - T. 3. - M.: Mysl’, 1977. - 471 s.
Husiev V.I. Vstup do metafizyky / V.I. Husiev. - K.: Lybid, 2004. - 488 s.
Descartes R. Sochinenija. V 2-h t. / R. Descartes. -M.: Mysl’, 1989. - T. 1. - 654 s.
Ivanov A.V., Mironov V.V. Universitetskie lekcii po metafizike / A.V. Ivanov, V.V. Mironov. - M.: “Sovre-mennye tetradi”, 2004. - 647 s.
Il’in V.V. Filosofija: Uchebnik dlja vuzov / V.V. Il’in. - M.: Akademicheskij proekt, 1999. - 592 s.
Kryms’kyi S.B. Zapyty filosofskykh smysliv / S.B. Krymskyi. - K.: PARAPAN, 2003. - 240 s.
Losev A.F. Derzanija duha / A.F. Losev. - M.: Politizdat, 1988. - 366 s.
Mamardashvili M.K. Filosofskie chtenija / M.K. Mamardashvili. - SPb.: Azbuka-Klassika, 2003. - 832 s.
Sheler M. Izbrannye proizvedenija / M. Sheler. - M.: “Gnozis”, 1994. - 490 s.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).