ХРАМОБУДУВАННЯ ЯК ПОРЯТУНОК ВІД СТРАХУ
Анотація
Відродження духовності українського народу, масове повернення до релігійного світогляду, яке спостерігається в наші дні, супроводжується надзвичайною активністю у сфері храмобудування. Церкви, костели, хрести і каплички - це одна з ознак буремного сьогодення. У кожному місті (принаймні, західноукраїнському), на кожному вільному клаптикові землі, споруджується храм, розмір якого залежить від площі використаної місцинки. Церкви виростають на бульварах, займають сквери, відвойовують галявини міських парків, непродумані архітектурні ансамблі звучать дисонансом стилів (як на перетині вулиці Коновальця та проспекту Бандери у Тернополі). Деякі споруди вражають величністю самого храму та службових (житлових, супровідних - ?) приміщень (як на бульварі Данила Галицького), інші туляться мало не у подвір’ях будинків
- такі собі приватні місця зустрічі з Богом. Одним словом “церква під балконом”, аби не йти далеко. Подекуди замість храмів стоять тимчасові споруди, більше схожі на склади продовольства, аніж на вмістилища духу і духовності.
Посилання
Біблія, Євангеліє від св. Луки.
Березін А.М. Психологічні чинники формування національної самосвідомості // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - № 10. - C. 54-56.
Ницше Ф. По ту сторону добра и зла // По ту сторону добра и зла. Казус Вагнер. Антихрист. Esse Homo: Пер. с нем. - Мн.: ООО «Попурри». - 1997. - С. 55-258.
Саєнко Ю. Тяжкий він, синдром совєтського раба // Віче. - 2001. - №10 -С. 116-131.
Фурман А.В. Психокультура української ментальності. - Тернопіль : Економічна думка, 2002. - 132 с.
Юнг К.Г. Психологические типы: Пер. с нем. - СПб.: “Ювента”, М.: Издательская фирма “Прогресс-Универс”, 1995. - 716 с.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
